Оцінка майна з 2020: автоматична оцінка та ліквідація корупційних схем

05 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна (реєстраційний №2047-д).

⭕️ Закон розроблено з метою спрощення процедури оцінки нерухомих об’єктів шляхом ліквідації корупційної схеми в сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості, а також запровадження нового альтернативного спрощеного способу оцінки об’єктів нерухомості через автоматичну її оцінку модулем Фонду державного майна України.  

Електронні майданчики — посередники

01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким було запроваджено Єдину базу даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості. Також відповідно до положень вищеназваного Закону оцінювачі зобов’язані вносити інформацію про оціночні звіти для їх реєстрації не напряму в Єдину базу, як це було раніше, а через авторизовані електронні майданчики.

Ці майданчики почали використовуватись з 18.07.2018 року та виконують функцію передачі інформації від оцінювачів без будь-якого опрацювання до державної бази та повернення оцінювачам результатів обробки інформації державним модулем автоматичної перевірки звітів. 

❗️ Станом на 10.10.2019 р. з населення на користь майданчиків було стягнуто більш як 700 млн. грн. 

Зміни з 01.01.2020 року

🎯 Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюватиметься автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються  офіційними документами на такий об’єкт.  Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.

З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Фонд державного майна України використовуватиме інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.

🎯 Електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості буде здійснюватися з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

🎯 Інформація з Єдиної бази звітів про оцінку буде відкритою, передбачено  автоматичне оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість в режимі відкритого, прямого неавторизованого доступу з можливістю завантаження (крім відомостей, що становлять персональні дані замовника звіту та/або власника майна відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»).

Для суспільства та професійної спільноти (оцінювачів, нотаріусів, антикорупційних організацій та контролюючих органів) Єдина база звітів про оцінку стане відкритим, безкоштовним, зручним та інтерактивним сервісом (замість щотижневого оприлюднення неповних електронних таблиць у ручному режимі). 

🎯 Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, буде безоплатним.

📌 Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог Закону, або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується. Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту (або у разі здійснення рецензування звіту – з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти  робочих днів!

📌 Реєстрація звіту про оцінку майна з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку майна ринкова вартість об’єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25 – відсоткового  цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України.

🎯 За формування Єдиною базою електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості справляється плата у розмірі 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому відбувається формування такої довідки (50,68 грн. станом на 01.01.2020 року).

🎯 За реєстрацію Єдиною базою звіту про оцінку справлятиметься плата у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому відбувається реєстрація такого звіту  (близько 300 грн. замість приблизно 1800 грн., як це є зараз).

🎯 Звіти про оцінку зберігатимуться в Єдиній базі  в електронній формі.

Згідно Закону Фонду державного майна України:

  • з 31 січня 2020 року відключити всі авторизовані  електронні майданчики від Єдиної бази даних звітів про оцінку та забезпечити функціонування Єдиної бази з прямим, безперешкодним та безоплатним внесенням суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) до Єдиної бази даних звітів про оцінку та інформації з них про вартість об’єктів нерухомого майна, а також безперешкодну та безоплатну перевірку нотаріусами факту реєстрації звітів про вартість об’єктів нерухомого майна в Єдиній базі даних;
  • з 1 липня 2020 року забезпечити функціонування у складі Єдиної бази даних звітів про оцінку модуля електронного визначення оціночної та/або ринкової вартості, сервісу послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості;
  • до 1 липня 2020 року забезпечити набуття прав інтелектуальної власності на Єдину базу даних звітів про оцінку (включаючи всі її складові частини, в тому числі її програмне забезпечення) державою.

Реалії

Недивлячись на всі позитивні моменти, пов’язані з прийняттям Закону, виникає питання чи не будуть витрати сторін з 01.01.2020 року при укладення, наприклад, договору купівлі-продажу нерухомого майна навіть більшими, чим зараз?

Тут варто згадати, що в перший місяць-два після впровадження модулю автоматичної перевірки інформації зі звітів про оцінку, замовники оціни були шоковані вартість власної нерухомості! Оскільки, вказаний модуль «пропускав» ціну майна, яка іноді в кілька разів перевищувала реальну ринкову вартість.

При цьому, дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Таким чином, власник майна мав сплатити «надмірні» податки та збори.

 ℹ️ Для прикладу: в 2018 році ФДМУ опублікував Узагальнені за територіальною ознакою величини індикатора. Так, зокрема:

  • Київ, центральна зона — 33 207,00 грн/кв.м житлової нерухомості, а в райцентрах — 6 591,00 грн.
  • Львів, центральна зона — 26 669,00 грн/кв.м, а в райцентрах — 5 679,00 грн.
  • Одеса, центральна зона — 27 604,00 грн/кв.м, а в райцентрах — 6 080,00 грн.

Проте чи можна назвати ці показники ринковими (навіть станом на 2018 рік), зважаючи на те, що навіть в центральні зоні столиці є новобудови, де вартість квадратного метра сягає 50-100 тис. грн., і є хрущовки…

Отже, якщо оновлений модуль електронного визначення оціночної вартості Єдиної базу даних звітів про оцінку, а також алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості, не будуть враховувати усі фактори, що дійсно впливають на вартість майна, то, швидше за все, сторони угоди по придбанню квартири або земельної ділянки будуть нести суттєво більші витрати, ніж 1860 грн., які наразі «забирають» електронні майданчики.

Тут потрібно зазначити, що Закон передбачає, що у разі, якщо визначена у звіті про оцінку майна ринкова вартість об’єкта нерухомості виходить за межі допустимого 25 відсоткового цінового діапазону, Єдина база автоматично відмовляє в реєстрації такого звіту. У такому разі особа, яка використовує звіт про оцінку майна, або суб’єкт оціночної діяльності має право протягом п’яти робочих днів з дня відмови у реєстрації звіту про оцінку звернутися через Єдину базу, або письмово до Фонду державного майна України із заявою про забезпечення рецензування звіту про оцінку. ФДМУ розглядає таку заяву не більше п’яти робочих днів з моменту отримання та приймає відповідне рішення.

Але все одно постане питання вартості послуг суб’єкта оціночної діяльності за підготовку звіту та звернення до ФДМУ, а також чи прийме Фонд «позитивне» рішення.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Про національну інфраструктуру геопросторових даних

05 грудня 2019 року Верховна Рада в першому читанні прийняла проєкт Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».

Зазначений проєкт розроблено з метою встановлення єдиної державної політики з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.

Проєктом Закону пропонується:

  • забезпечити відкриття у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами  – монополістами;
  • встановити правові основи діяльності зі створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
  • встановити принципи створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
  • забезпечити міжгалузеву інтеграцію геопросторових даних та даних кадастрів;
  • сформувати сучасну систему забезпечення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації.

Геопросторові дані

🎯 Базовими геопросторовими даними є відомості про:

  1. координатно-просторову основу геопросторових даних;
  2. державний кордон України;
  3. адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
  4. об’єднані територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
  5. гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
  6. населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
  7. будівлі та споруди;
  8. автомобільні дороги;
  9. залізниці;
  10. інженерні комунікації;
  11. аеропорти, морські та річкові порти;
  12. рослинний покрив та ґрунти;
  13. земельні ділянки;
  14. реєстри вулиць та адреси об’єктів;
  15. географічні назви;
  16. цифрову модель рельєфу;
  17. ортофотоплани.

🎯 До профільних геопросторових даних належать всі види галузевих і тематичних геопросторових даних, які створюються на основі базових геопросторових даних.

📌 На даний час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості геопросторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однакова інформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб, про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо). 

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Скасування будівельного паспорта: правові підстави та наслідки

Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (будпаспорт) – це документ, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Процедуру оформлення (та внесення змін) до будпаспорта регулює Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (Наказ Мінрегіону №103 від 05.07.2011 року).

Також Порядок містить вичерпний перелік підстав для відмови у видачі будпаспорту, і містить процедуру внесення змін (прим. виключно за заявою замовника).

Скасування (анулювання) будівельного паспорта

Широко розповсюдження набула практика скасування будівельних паспортів, як органами, які їх видають, так і органами державного архітектурно-будівельного контролю (під час проведення перевірок органів містобудування та архітектури).

Органи ДАБК скасовують не самі будпаспорти, а рішення про їх видачу, посилаючись на підпункт 2 пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, яким передбачено можливість скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об’єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів. Але тут варто звернути увагу на судову практику, про яку буде написано нижче.

⭕️ Проте, ні Порядок видачі будівельного паспорта, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить положень щодо скасування (анулювання) будівельних паспортів.

⭕️ Також, чинне законодавство України не передбачає такого виду санкцій або відповідальності суб’єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта.

ℹ️ І якщо в питаннях правомірності скасування будпаспортів органами містобудування та архітектури судова практика майже однозначна – таке скасування (анулювання) незаконне; то в питаннях скасування будівельних паспортів органами держархбудконтролю не все так однозначно.

Нижче я наведу кілька судових рішень, але спершу зазначу Постанову ВС КАС від 28.11.2019 року по справі №607/9853/18, у якій суд прийшов до наступного висновку:

🎯 будівельний паспорт вичерпує свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків!

❗️ А отже, навіть у випадках, коли будпаспорт все ж було скасовано або анульовано, але на його підставі вже було отримано право на виконання будівельних робіт (подано повідомлення), то таке скасування (анулювання) будпаспорту не має правових наслідків!

На сьогодні скасування (анулювання) будівельного паспорту не є підставою для скасування права на виконання будівельних робіт, хоча органи держархбудконтролю скасовують таке право, посилаючись, наприклад, на порушення вимог містобудівної документації, невідповідність об’єкта будівництва вимогам будівельних норм тощо.

Проте, з 01.06.2020 року, право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

  1. подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
  2. отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
  3. на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

❗️Тобто, з 01 червня 2020 року ДАБІ не матиме права позбавити особу права на виконання будівельних робітнабуте на підставі повідомлення у випадку:

  • встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

⭕️ Таким чином, після 01 червня 2020 року навіть у випадках скасування будівельного паспорта, ДАБІ не матиме можливості самостійно скасовувати право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі повідомлення; і таке скасування будпаспорта не матиме жодних правових наслідків (за умови, що особою отримано право на виконання будробіт).

ℹ️ Детальніше про повноваження ДАБІ з 01.06.2020 року, а саме: заборону скасування МУО, повідомлень та декларацій, читайте в попередньому матеріалі.

Судова практика

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 року по справі №809/1090/18:

Уповноважені органи містобудування та архітектури та інші суб’єкти містобудування не наділені повноваженнями щодо скасування (анулювання) будівельного паспорту, видачі нового будівельного паспорта замовнику з будь-яких підстав (в тому числі з підстав порушення будівельних норм, державних стандартів і правил).

Такий вид санкції або відповідальності суб’єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта, не передбачено нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекції України.

А відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд прийшов до висновку, що скасовуючи дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевищив свої повноваження та діяв всупереч нормам зазначених вище нормативних актів, коли приймав рішення про скасування будівельного паспорта.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року по справі №300/923/19:

Оскільки будівельний паспорт не є документом, що дає право на виконання будівельних робіт, то такий вид санкції або відповідальності суб’єктів містобудування, як скасування будівельного паспорта, не передбачені нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», які є спеціальними законами.

Системний аналіз норм Закону України «Про місцеве самоврядування» дає підстави суду для формування висновку, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями скасовувати будівельні паспорти.

Додатково: Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)

Рішенням КСУ від 16.04.2009 №7-рп/2009 передбачено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є “гарантією стабільності суспільних відносин” між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 мотивувальної частини рішення).

Рішення про видачу будівельного паспорта є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а отже таке рішення вже не може бути змінено або скасовано органом, який його прийняв.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019