Також вказаним Законом передбачено створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка, серед іншого, має містити матеріали технічної інвентаризації.
⭕️ При цьому, в 2020-му Мінрегіон розробляє проєкт Порядку проведення технічної інвентаризаціїоб’єктів нерухомого майна. Вказаний документ я отримав лише годину тому, тому поки не встиг детально проаналізувати, але вже звернув увагу на те, що в проєкті намагаються знову «ввести» Зберігача, який на платній основі буде видавати наявні в нього матеріали техінвентаризації, та буде надавати послуги по зберіганню передених йому матеріалів.
✅ Із прийнятого Закону №199, яким внесено зміни, зокрема, в Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», усі посилання на зберігача було прибрано(ще на етапі роботи на законопроєктом №1081). І після набрання ним чинності (01.12.2019 року), необхідність в зберігачах, на мою думку, взагалі зникла. Цю функцію, фактично, «передано» електронній системі (наповнення якої матеріалами технічної інвентаризації має бути здійснено поетапно — до 01.12.2022 року).
Фактично, розроблений та запропонований проєкт Порядку знову має повернути на ринок комунальні БТІ, які тепер отримають «конкурентні переваги» перед приватними БТІ!
❗️ Тут також потрібно звернути увагу, що зникла вимога Антимонопольного комітету України про заборону проведення робіт з технічної інвентаризації зберігачем!
🎯 Як на мене, замість того, щоб зобов'язати всі комунальні БТІ до певної дати оцифрувати наявні в них інвентаризаційні справи та внести їх до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, щоб будь-яке БТІ по всій території України мало вільний та безкоштовний доступ до таких матеріалів, ми бачимо спробу надати комунальним БТІ нові «переваги» та можливість «продавати» (надавати платні послуги) матеріали техінвентаризацій приватним БТІ.
З огляду на запропоновані нововведення, можу прогнозувати, що послуги приватних БТІ здорожчають, а строки проведення технічної інвентаризації значно збільшаться.
❗️ Окрім того, вказаний проєкт став доступним для ознайомлення 28.01.2020 року, а зауваження приймаються лише до 30.01.2020 року!А оскільки вже 29 січня, то є один день на ознайомлення з документом та направлення зауважень та пропозицій...
У зв'язку із стислими термінами до 30.01.2020 р. просимо подати в письмовій та електронній формі пропозиції та зауваження на адреси: Мінрегіон, 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, minregion@minregion.gov.ua.
Електронні копії листа на електронні адреси Асоціацій tex_in_ukr@ukr.net , goatisti@gmail.com , atizti@ukr.net для узагальнення та подання пропозицій від спільноти.
Вимоги та обмеження щодо встановлення парканів на присадибних, садових та дачних ділянках врегульовано цілою низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює конкретні вимоги та обмеження (в т.ч. щодо висоти) при спорудженні парканів.
Окрім того, органи містобудування та архітектури при видачі, зокрема, будівельних паспортів або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МУОЗЗД), можуть передбачити в них певні обмеження та вимоги щодо влаштування паркану (огорожі).
📌 Потрібно також звернути увагу, що в статутах садових товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені певні вимоги та обмеження до встановлення парканів.
Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.
📌Важливо: огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиціта межі ділянки!
Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови.
⭕️ При цьому, висота огороджень має бутине більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.
📌 Потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.
⭕️ Таким чином, станом на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.
Законодавча база
Чинні нормативно-правові акти, які регулюють влаштування парканів (огорож) та/або пов’язані із їх зведенням (станом на 27.01.2020 року):
Постанова КМУ від 07.06.2017 року №406Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію
Згідно Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
📌 Чинне законодавство дозволяє здавати в експлуатацію окремі будинки, будівлі, споруди (якщо згідно з будівельним паспортом було передбачено будівництво декількох об'єктів). Таким чином, можна, наприклад, здати в експлуатацію вже зведений житловий будинок, а господарські будівлі та споруди, передбачені будпаспортом, збудувати та, відповідно, здати їх в експлуатацію, пізніше.
Які документи необхідні для введення об’єкту в експлуатацію?
Зареєстроване ДАБІ повідомлення про початок виконання будівельних робіт (повідомлення про внесення змін) або відповідний реєстраційний номер (номери), а також документи, які підтверджують дату подання такого повідомлення (повідомлень). У випадку подання декларації через Е-кабінетпотрібно знати лише реєстрацінйи номер повідомлення. При поданні докумнетів в паперовому вигляді та за відстутності інфомрації про дату подання повідомлення до ДАБІ, Ви можете подивитися дату реєстрації (не подання) Вашого повідомлення в Telegram-бот DabiBot або на сайті URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ), або подати запит на публічну інформацію (саме щодо дати подання повідомлення) через сайт ДАБІ. Через ботВи також можете подати запит на отримання копії зареєстрованого повідомлення.
Документи на земельну ділянку, паспорт (або інший документ) та номер облікової картки платника податків. У випадку подання декларації через Е-кабінетінформація про земельну ділянку буде завантажена автоматично.
Фактично, окрім документів, які зазначалися у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та реєстраційного номеру повідомлення, потрібен лише технічний паспорт БТІ на збудований (завершений будівництвом) об’єкт (об’єкти).
Замовити технічний паспорт можна в будь-якому БТІ — як в комунальному, так і в приватному.
Згідно законодавства, технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до ст. 17 ЗУ «Про архітектурну діяльність». Отже, обов’язковою умовою є наявність у особи, що проводить техінвентаризацію, відповідного сертифікату.
❗Зважаючи на те, що 28.04.2018 року було анульовано частину кваліфікаційних сертифікатів, варто перевіряти наявність та чинність відповідного сертифікату у особи, яка проводитиме технічну інвентаризацію. Це можна зробити on-line.
Декларація подається в одному належним чином заповненому та підписаному примірнику. Чинне законодавство не передбачає подання додаткових примірників декларації або будь-яких інших документів (наприклад, будівельного або технічного паспорту, документів на земельну ділянку, повідомлень тощо).
Декларація про готовність об’єкта до експлуатації в паперовому вигляді зазвичай подається до відповідного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), але набагато зручніше подавати вказун декларацію через Електронний кабінет забудовника (Е-кабінет).
У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може подати її повторно.
Реєстраційний номер декларації є підтвердженням того, що об’єкт введено в експлуатацію, і це дає можливість особі звернутися за реєстрацією права власності на такий об’єкт(за наявності адреси).
❗Орган архбудконтролю у певних випадках має право скасувати реєстрацію декларації, зокрема, у випадку виявлення недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта.
✅ Введення в експлуатацію об’єктів, які збудовані без оформлення дозвільних документів у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року, можливе у спрощеному порядку — будівельна амністія 2018—2020.
Зокрема, згідно п. 6, до них віднесено: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків — щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
