14.04.2020 року в Верховній Раді України було за зарестровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо Генеральної схеми планування території України(законопроект №3337 від 14.04.2020 року).
✅ На сьогодні
Генеральна схема планування території України – містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. Це головний документ у системі містобудівної документації та єдиний, що затверджується Законом. Згідно п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” схеми планування території на регіональному рівні розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України.
⭕️ Законопроектом №3337 від 14.04.2020 року, зокрема, передбачається, що:
🎯 Генеральна схема перестає відноситися до містобудівної документації та стає «основним видом документації з планування територій на державному рівні», що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.
Відповідно, після прийняття законопроекту №3337, Генеральна схема не підлягатиме експертизі та стратегічній екологічній оцінці!
🎯 Затвердження Генеральної схеми запропоновано передати Кабінету Міністрів України.Наразі ці повноваження в Верховної Ради (відповідно схема затверджується законом України, а не постановою КМУ).
🎯 Генеральна схема (основне креслення) міститиме межі адміністративно-територіальних одиниць(відповідно ці межі буде визначати та змінювати Кабінет Міністрів України, що буде додатково врегульовано на законодавчому рівні).
🎯 Генеральна схема формується як інтерактивна система комплексу геопросторових моделей, що визначають стратегію просторового розвитку держави, здатна оперативно реагувати на зміни, які відбуваються як в державі, так і ззовні, корегуючи відповідно стратегію розвитку держави.
Ще до прийняття цих Постанов було багато інформації про їх невідповідність законодавству (зокрема, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), а також зазначалося, що викладені в них положення призведуть не до ліквідації корупції в сфері містобудування, а навпаки — до збільшення корупційних ризиків та ускладнення процедур оформлення дозвільних документів на будівництво. Що власне ми зараз і бачимо...
Незважаючи на це, Постанови було прийнято 13.03.2020 року, а вже 18.03.2020 року вони набрали чинності.
🎯 Передбачено створення двох центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), а саме Державної інспекції з містобудування України (ДІМУ) та Державної сервісної служби містобудування України (ДССМУ), в той час, коли Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено лише один один центральний орган виконавчої влади архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Створюється насправді не два, а три ЦОВВ (третій — це Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України), проте поки не визначені його повноваження. Також незрозуміло, що буде з нещодавно створеним в Мінрегіоні Директоратом з технічного регулювання, та як будуть розподілені відповідні функції.
Таким чином, у випадках, коли заплановано здійснити роботи із проектування об'єктів, для яких згідно чинного законодавства (ч. 3. ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Наказ Мінрегіону від 06.11.2017 року №289)) не потрібно отримувати МУО, з 18.03.2020 року замовнику необхідно отримувати лист від органу містобудування та архітектури про те, що містобудівні умови дійсно не потрібні. Процедуру звернення та отримання таких листів від органів містобудування та архітектури не врегульовано.
⭕️ Можливі та вже існуючі наслідки:
З огляду на описане вище, та беручи до уваги, що 14.04.2020 року в Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №3336, можна дійти висновку, що Постанови КМУ №218 та 219 виявилися «сирими», і вже призвели до проблем при оформленні документів у сфері містобудування. Фактично, законопроектом №3336 намагаються «легалізувати» положення Постанов №218 та 219, і створити під них відповідне законодавче підґрунтя.
Разом із цим, ДАБІ не ліквідована, нові органи архбудконтролю не створені, і на мою думку, ДАБІ навряд буде ліквідована до кінця цього року. При цьому, запуск Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва може не відбутися у передбачені законодавством строки.
Тут варто тут ще згадати, що Електронний кабінет замовника будівництва (який є компонентом ЄДЕССБ) відключений з 19.03.2020 року на невизначений термін; і23.03.2020 року ДАБІ України видало Наказ №691, згідно з яким територіальні органи — структурні підрозділи ДАБІ з 23.03.2020 року припинили виконання дозвільних функцій щодо об’єктів СС2.
Все це в результаті призведе (і частково вже призвело) лише до посилення корупційної складової при оформленні документів.
⭕️ Так, з 18.03.2020 року Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт доповнено пунктом 28-1, згідно з яким «під час подання документів через центр надання адміністративних послуг повноту поданих документів перевіряє посадова особа такого центру згідно з переліком, зазначеним у чек-листі ..., та у разі виявлення неповного пакета документів повертає замовнику (його уповноваженій особі) заяву з доданими до неї документами».
Чек-лист прийняття документів у центрі надання адміністративних послуг для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва передбачає наявність МУО або листа уповноваженого органу містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об’єкта будівництва містобудівні умови і обмеження не надаються.
Таким чином, у випадках, коли заплановано здійснити роботи із проектування об'єктів, для яких згідно чинного законодавства (ч. 3. ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Наказ Мінрегіону від 06.11.2017 року №289)) не потрібно отримувати МУО, з 18.03.2020 року замовнику необхідно отримувати лист від органу містобудування та архітектури про те, що містобудівні умови Вам дійсно не потрібні (назважаючи на те, що це вже зафіксовано в нормативно-правових актах).
Разом із цим, жодного документу або окремих положень, які б врегулювали порядок звернення замовників до органів містобудування та встановили строки розгляду таких звернень, немає!
Можна зробити висновок, що замовники зможуть подати звернення в довільній формі, а орган містобудування та архітектури зможе його розглядати один місяць, і потім надати відповідь. А у випадку, якщо така відповідь буде суперечити чинному законодавству, замовник змушений буде звертатися до суду.
❗️ На мою думку, це чергове створення зайвих довідок, які лише ускладнять та затягнуть процес оформлення документів на будівництво, а в деяких випадках ще і сприятимуть появі додаткових корупційних ризиків в процесі оформлення документації.
