Мінрегіоном розроблено проєкт Наказу «Про затвердження мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель» з метою встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель на основі розрахованих для еталонних будівель даних, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель, відповідно до економічно доцільного рівня та в залежності від функціонального призначення та висотності будівель, виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), відповідно до вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
Частиною першою статті 6 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
У пункті 11 частини першої статті 1 Закону вказано, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності ‒ сукупність вимог до огороджувальних конструкцій будівлі, інженерних систем та їх елементів (у тому числі обладнання), результатом дотримання яких є забезпечення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі протягом нормативного строку експлуатації будівлі при нормативно допустимому рівні витрат енергії.
Частиною другою статті 6 Закону передбачено, що мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель розраховуються за методикою, передбаченою частиною першою статті 5 цього Закону, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимог до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель відповідно до економічно доцільного рівня та диференціюються залежно від функціонального призначення будівель, висотності будівель, виду будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт).
Законвстановлює єдину державну політику з питань створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямовану на забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, виключення дублювання робіт та витрат державного бюджету на створення геопросторових даних на усіх рівнях державного управління та місцевого самоврядування, задоволення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації, інтегрування України до європейської та глобальної інфраструктури геопросторових даних.
📌 На даний час геоінформаційні ресурси в державному секторі створюються за відомчим принципом без узгодженої технологічної політики та єдиних методичних засад. Процеси збирання, вимоги до структури, складу та якості геопросторових даних не координуються, дані реєструються з використанням різних масштабів, систем класифікації та програмно-технологічних засобів. Нескоординована діяльність призводить до неузгодженості інформаційних потоків і дублюванню дорогих та трудомістких вишукувальних робіт із збирання і формування даних, збільшення витрат при зниженні якості та цінності інформації. У результаті, за рахунок бюджетів різних рівнів (державного, обласного, районного та міського) у органах державної влади чи органах місцевого самоврядування збирається та оновлюється однакова інформація (наприклад, відомості про фізичних та юридичних осіб, про нерухоме майно, інженерні комунікації, реєстри адрес, матеріали аерозйомки місцевості тощо).
✅ Законом передбачено:
забезпечення відкриття у мережі Інтернет геопросторових даних та метаданих, які створюються у публічному секторі та підприємствами – монополістами;
встановлення правових основ діяльності зі створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
встановлення принципів створення та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;
забезпечення міжгалузевої інтеграції геопросторових даних та даних кадастрів;
формування сучасної системи забезпечення потреб суспільства у всіх видах географічної інформації.
Геопросторові дані
Геопросторові дані – сукупність даних про об’єкт, що характеризується певним місцезнаходженням на Землі і визначеними у встановленій системі просторово-часовими координатами.
🎯 Базовими геопросторовими даними є відомості про:
координатно-просторову основу геопросторових даних;
державний кордон України;
адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
об’єднані територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
🎯 До профільних геопросторових даних належать всі види галузевих і тематичних геопросторових даних, які створюються на основі базових геопросторових даних.
🔎 Додатком до Закону затверджено та визначено Набори (види) геопросторових даних!
⭕️ Так, зокрема, з 01.01.2021 року:
🎯 містобудівний кадастр має включати геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”;
🎯 державний земельний кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”.
Законом також зобов’язано Кабінет Міністрів України розробити та реалізувати Порядок функціонування національної інфраструктури геопросторових даних. Зокрема, необхідно визначити, які органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші держателі відповідальні за створення та оновлення геопросторових даних та метаданих.
Відповідальність
❗️ Законом запроваджується відповідальністьза порушення прав на геопросторові дані та метадані (ст. 51-4 КУпАП):
Незаконне привласнення геопросторових даних та метаданих, їх втрата або несанкціоноване знищення, а також порушення порядку створення і використання геопросторових даних та метаданих – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на нещодавні зміни в законодавсті, а саме обмеженням з 01.06.2020 року повноважень органів держархбудконтролю та нагляду (ДАБІ/ДІМУ) щодо скасування містобудівних умов, дозвільних документів та документів про прийняття в експлуатацію без рішення суду, ще більш актуальною стає правова позиція Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладена в Постанові від 11.04.2018 року по справі №821/3/17 щодо визнання протиправними та скасування рішення і наказу про скасування містобудівних умов та обмежень та зобов’язання поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт:
Головні інспектори будівельного нагляду мають право (п. 6 ч. 12 ст. 41 Закону № 3038-VI) здійснювати державний архітектурний контроль шляхом проведення, в тому числі, і позапланових перевірок об’єктів нагляду щодо перевірки законності їх рішень у сфері містобудівної діяльності та у разі виявлення порушень, наділені повноваженнями скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду.
Разом з тим, зазначене право не є абсолютним. Так, механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду встановлено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду(Поставнова КМУ від 19.08.2015 року №698).
Відповідно до п. 32 Порядку №698, якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
🎯 Отже, прийняття рішення про скасування (в даному випадку містобудівних умов та обмежень) є крайнім заходом, якій застосовується у разі неможливості усунення виявлених порушень.
