Наказ №137 від 21.06.2019 року набрав чинності 16.07.2019 року!
🎯 До зазначеного переліку увійшли:
Земельні ділянки
Автомобільні дороги та вулиці
Залізниці
Злітно-посадкові смуги
Мости, естакади, тунелі та метро
Порти, канали, греблі та інші водні споруди
Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі
Місцеві трубопроводи та комунікації
⭕️ Таким чином, з дня набрання чинності Наказом №137 від 21.06.2019 року, тобто з 16.07.2019 року, земельним ділянкам не буде присвоюватися адреса.
📌 Окрім того, Мінрегіон мав до 01.07.2019 року розробити та прийняти Порядок визначення реквізитів адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна Мінрегіон має затвердити до 01.07.2019 року.Наразі такий порядок відсутній.
Питання існування обмежень щодо висоти будівель в Києві дуже часто виникає не тільки в забудовників, проектувальників та правників, а й у мешканців столиці, які бачать як виростає чергова висотка. Особливо, коли багатоповерхівка будується в історичній частині міста.
📎 В матеріалі мова буде йти в основному про Київ, але частина описаних норм розповсюджується на всю території України (зокрема, положення ДБН 360-92 та нового ДБН Б.2.2-12:2019). На сьогодні регулювання висотності в основному здійснюється на місцевому рівні: зокрема на підставі генерального плану, історико-архітектурного опорного плану, зонінгу тощо.
⭕️ В Києві існує ціла низка різних документів, якими регулюється висотність забудови в столиці, але, як бачимо, їх часто не дотримуються під час забудови. Частина з цим норм прописана не достатньо чітко, частину вдається обійти в той чи інший спосіб, а ще частину – просто ігнорують.
Нижче розглянемо кожен із зазначених блоків детальніше.
Нормативні обмеження висотності (ДБН)
🎯 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
Станом на 09.07.2019 року діє ДБН 360-92**, яким встановлено лише обмеження щодо поверховості будівель в зонах садибної забудови, а саме, згідно примітки 1 п. 3.6*: «максимальна висоти будівель в зонах садибної забудови не повинна перевищувати 4-х поверхів».
Тут важливо зазначити, що обмеження встановлено в кількості поверхів, а не в метрах.Чому важливо на це звернути увагу буде описано далі.
Жодних інших обмежень висотності при забудові населених пунктів вказаний ДБН не містить.
🎯 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій (з 01.10.2019 року)
❗️Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди. Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається!
Також ДБН Б.2.2-12:2019 встановлює, що максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме:
сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб – виключно садибна забудова (прим. до 3 поверхів без урахування мансарди (з земельними ділянками), 1-3 поверхи (у сільських населених пунктах));
сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
селища (селища міського типу) – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією.
❗️ Як бачимо в новому ДБН Б.2.2-12:2019 обмеження висотності вказано і в поверхах, і в метрах!Разом із тим, щодо висотності садибної забудови, то в таблиці 6.1. зазначено, що мова йде про середню поверховість забудови – без зазначення обмеження в метрах, що може призводити до певних зловживань, про які напишу нижче.
📎 Більше детально про положення нового ДБН та, зокрема, блакитні лінії буде написано в наступних матеріалах.
🎯 ДБН В.2.2-24:2009 та новий ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси
Чинний на сьогодні ДБН В.2.2-24:2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків, містить тільки рекомендації, які до того ж стосуються виключно будинків з умовною висотою від 73,5 до 100 м: «не рекомендується розташування висотних будинків на приаеродромних територіях та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому через негативний вплив авіаційного шуму, електромагнітного випромінювання та інших впливів і ризиків. Розташування висотних будинків у зонах обмеження житлової забудови вирішується на основі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи».
Потрібно також зазначити, що вже затверджено новий ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси, проте затверджена редакція цього ДБН досі не доступна для аналізу. Разом із тим, в другій редакції ДБН В.2.2-24:20ХХ міститься також лише рекомендація: «не рекомендується розташування висотних будинків на приаеродромних територіях та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому».
📌 Отже, ні ДБН В.2.2-24:2009, ні новий ДБН В.2.2-24:20ХХ Висотні будинки і комплекси не містять конкретних обмежень щодо висоти чи поверховості будівель.
Обмеження, встановлені Генеральним планом міста Києва (до 2020 року)
❗️ Також, згідно з вимогами розділу 5 «Основні положення» Генерального плану м. Києва на період до 2020 року, в Центральній планувальній зоні заборонене нове будівництво вище 27 метрів від поверхні землі!
❗️А згідно розпорядження КМДА від 12.05.2006 року №817 «Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва», заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва.
Як бачимо, в Генеральному плані мова теж йде про обмеження поверховості, а не про обмеження висоти будівель в метрах (так само, як і в ДБН 360-92), окрім забудови Центральної планувальної зони, де встановлено обмеження висоти в 27 м.
Зонінг в Києві
📌 Кілька років тому було розроблено План зонування території (зонінг) міста Києва (зокрема, проект зонінгу Центральної планувальної зони), яким встановлювалася, зокрема, гранична висота забудови територій. Проте зонінг в місті Києві досі не затверджений…
Локальні обмеження
⭕️ До локальних (зональних) обмежень можна умовно віднести:
охоронні (буферні) зони
приаеродромні території та об’єкти
🎯 Охоронні (буферні) зони
Вказані обмеження пов’язані із буферними зонами охорони пам’яток культурної спадщини, зокрема, для міста Києва це:
Саме з цими зонами, пов’язана найбільша кількість скандальних забудов в історичному центрі столиці.
Затверджені Міністерством культури України обмеження висоти у вказаних зонах становлять від 10 до 25 м (що умовно відповідає 3-7 поверхам)!Що навіть менше, ніж зазначено в Генеральному плані столиці.
Таким чином, більшість усіх новобудов на Печерську збудовані з порушенням вимог щодо висотності, але тут варто вкотре згадати про ІМО, якими усі порушення «легалізувалися» до 01.01.2019 року.
А з 25.01.2019 року, проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Рекомендації Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об’єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні є обов’язковими для виконання при проведенні таких робіт.
🎯 Приаеродромні території та об’єкти
В межах міста Києва та у столичному регіоні розташовано низку аеродромів, зокрема: Бориспіль,Київ (Жуляни), Антонов-1, Антонов-2, Київ (Бузова); а також вертодром Парковий (Дніпро-1) та інші.
Для зазначених об’єктів встановлено різні зони, в яких діють обмеження щодо максимальної висоти будівель (див. Генеральний план міста Києва), а також зони, де висотність того чи іншого об’єкту будівництва підлягає погодженню з Державною авіаційною службою України та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух).
⭕️ Погодженню підлягає місце розташування і висота, зокрема, таких об’єктів будівництва та реконструкції:
🎯 об’єкти заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до:
50 кілометрів для аеродромів класів А, Б, В, Г (прим. Бориспіль та Київ (Жуляни));
25 кілометрів для аеродромів класів Д, Е і некласифікованих;
12 кілометрів для вертодромів(прим. Парковий);
2,5 кілометрів для злітно-посадкових майданчиків;
🎯 об’єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею!
✅ Як правило, в містобудівних умовах та обмеженнях (МУО) умовну висоту об’єкту (від і до), та зазначають, що максимальні відмітки висот будівлі мають бути погоджені з відповідними службами.
В матеріалі кілька разів вже були примітки щодо того, що той чи інший документ встановлює максимальну висотність не в метрах, а в поверхах, та зазначалося, що на цей момент варто додатково звернути увагу.
❗️ Фактично, визначення в Генеральному плані м. Києва та ДБН 360-92 обмеження висотності (поверховості) будівель шляхом зазначення лише максимальної кількості поверхів призводить до великої кількості зловживань, а саме: при видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) органи архітектури зазначають, що, наприклад, гранично допустима поверховість будівлі складає не більше 4-х поверхів, а висота в метрах при цьому становить 29,5 м!Зазначена висота, як правило, відповідає не 4-м поверхам, а 9-ти...
✅ Таким чином, на мою думку, найбільш «правильно» прописано обмеження висотності (поверховості та висоти) в новому ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, хоча і в ньому недостатньо врегулювано висотність будівель в зонах садибної забудови.
Перше півріччя 2019 року було дуже насичене нововведеннями в містобудівному праві та змінами існуючих норм та правил.
➡️ Перед тим як перейти до переліку нововведень, хочеться звернути увагу на ситуацію навколо “найголовнішого” містобудівного ДБН, яким мав стати ДБН Б.2.2-12:2018, проте він так і не набрав чинності. А тому досі “основним” залишається ДБН 360-92, який діє з 1993 року.Разом із тим, з 01.10.2019 року має набрати чинність новий ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій.
⭕️ Основні нововведення та зміни в містобудуванні, які відбулися з 01.01.2019 року і до сьогодні:
