Новий порядок проведення інвентаризації земель – 2019

⭕️ 05 червня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок проведення інвентаризації земель – ПКМУ №476 від 05.06.2019 року «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Порядком установлюються вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, що дозволить забезпечити наповнення Державного земельного кадастру інформацією про земельні ділянки та підвищити ефективність здійснення контролю за використанням та охороною земель.

🎯Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

🎯Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

⭕️ Дія нового Порядку направлена, зокрема, на внення до Державного земельного кадастру інформації про масиви земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого до ДЗК буде внесено відомості про:

  • про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
  • невитребувані, нерозподілені земельні ділянки;
  • земельні ділянки під польовими дорогами;
  • земельні ділянки під полезахисними лісосмугами;
  • земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, і шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.

В результаті проведення інвентаризації земель оновлюються та вносяться до Державного земельного кадастру відомості про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, що дозволяє створити реальний інструмент контролю за змінами, що відбуваються, а наявність актуальних відомостей про правовий режим їх використання та суб’єктів земельних відносин –  конкретизувати адресну спрямованість при реалізації природоохоронних заходів та персоніфікувати відповідальність за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням або з порушенням земельного законодавства.

Проведення інвентаризації земель державної та комунальної власності сприятиме інвестиційній привабливості земель, що дозволить залучати додаткові кошти як вітчизняних так і іноземних інвесторів для розвитку економіки, а також сприятиме збільшенню доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок зростання надходжень від плати за землю  в результаті актуалізації відомостей про суб’єкти земельних відносин та земельні ділянки, що підлягають оподаткуванню.

Додатковим ефектом проведення інвентаризації  земель державної та комунальної власності є забезпечення оперативності та якості прийняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень щодо передачі громадянам та юридичним особам у власність або користування земельних ділянок.

▶️Змінено порядок ведення Державного земельного кадастру (з 19.03.2019)!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

ДБН 360-92 vs ДБН Б.2.2-12:2018 – який ДБН чинний на сьогодні?

23.04.2018 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України своїм Наказом №100 від 23.04.2018 року «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» затвердило новий ДБН Б.2.2-12:2018, який мав набрати чинності 01.09.2018 року!

Наказом №100 також було встановлено, що з набранням чинності ДБН Б.2.2-12:2018 визнаються такими, що втратили чинність, ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

⭕️ Проте 28.08.2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва по справі №826/13433/18 виніс ухвалу, якою було зупинено дію наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 року №100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження!

Таким чином, ще до дати набрання чинності ДБН, дію наказу про його затвердження було зупинено.

⭕️ А 30.08.2018 року Мінрегіон своїм Наказом №228 зупинило дію Наказу №100 від 23.04.2018 року «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»!

З огляду на наведене вище, з 01.09.2018 року ДБН Б.2.2-12:2018 чинності не набрав!

Детальніше про судові процеси та рішення читайте тут.

⭕️ 24.04.2019 року один з двох позивачів відмовився від позову, і 30.05.2019 року Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалила, зорема, наступне:

  • Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року в частині задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» — визнати нечинним.
  • Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старонаводницький парк» до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, за участю третіх осіб — Державного підприємства «Укрархбудінформ» та ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДНІПРОМІСТО» ім. Ю.М. Білоконя», про визнання протиправним та нечинним наказу — закрити.

Одразу після цього почала з’являтися інформація, що начебто вже 30.05.2019 року почав діяти новий ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», проте це не так!

⭕️Станом на 07.06.2019 року:

🎯 діє ухвала ОАСК від 28.08.2018 року про забезпечення позову, якою зупинено дію наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 року №100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

🎯 діє Наказ Мінрегіону №228 від 30.08.2018 року, яким зупинино дію Наказу №100 від 23.04.2018 року «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

❗️ Таким чином, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» станом на 07.06.2019 року чинності не набирав, і досі є чинним ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

⭕️ 13 червня 2019 року завершилося «протистояння» між ДБН 360-92 та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», яке тривало з серпня 2018 року! Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 квітня 2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» визнано протиправним та нечинним!

🏠 Містобудування в Україні!

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Суд може зобов’язати орган містобудування та архітектури видати містобудівні умови та обмеження

⭕️ Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй Постанові від 25.04.2019 року у справі №640/18866/18 щодо зобов’язання надати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва виклав наступні висновки:

🎯 суд (прим. першої інстанції) правомірно задовольнив позовні вимоги шляхом зобов’язання органу містобудування та архітектури видати містобудівні умови та обмеження, оскільки обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача у випадку, коли відсутні передбачені законом підстави для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.

🎯 Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб’єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов’язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов’язати до цього в судовому порядку. Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

⭕️ Окрім того, у вказаній Постанові суд зазначає, що факт допущення недоліків в оформленні містобудівного розрахунку, виходячи з вимог частини четвертої статті 29 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, не є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

📎 Можливо вказана Постанова буде оскаржена в касаційному порядку, але, на мою думку, суд касаційної інстанції підтвердить правильність та обґрунтованість прийнятих по справі рішень.

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019