Перереєстрацію прав власності на підставі підробних чи неіснуючих рішень суду буде унеможливлено

Міністерство юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією запускають автоматичний обмін даними між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та Єдиним державним реєстром судових рішень, щоб, зокрема, запобігти перереєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі підробних чи неіснуючих рішень суду.

Порядок інформаційної взаємодії між зазначеними реєстрами врегульовано Наказом Мін’юсту та ДСА від 29 січня 2019 року №270/5/94. Зазначений Наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

⭕️ Інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно за допомогою прикладних програмних інтерфейсів й автоматизованим способом із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації з дотриманням вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

⭕️ Тип та структура електронних даних, що передаються та приймаються, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них, критерії відбору даних, форма журналів обліку запитів і відповідей та інші необхідні для взаємодії реквізити визначаються технічним адміністратором зазначених вище державних реєстрів та ДП «Інформаційні судові системи» спільними рішеннями, які оформлюються окремими протоколами.

⭕️ ДП «Інформаційні судові системи» забезпечуватиме передання до Державних реєстрів всіх електронних примірників судових рішень, які набрали законної сили та відповідають критеріям, визначеним в окремих протоколах, разом з відомостями, які відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» не підлягають розголошенню в текстах судових рішень.

 

ЄДР доповнять інформацією про ліцензії та інші дозвільні документи (з 01.02.2019)



Юрій Брикайло, DREAMDIM

2019

Спрощено порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

 

⭕️ Постановою, зокрема, змінено процедури затвердження та проведення експертизи проектів будівництва, які підлягають оцінці впливу на довкілля та скасовано норму щодо схвалення та затвердження Кабінетом Міністрів України проектів будівництва вартістю 400 млн. грн. і більше.

 

Відтепер терміни схвалення та затвердження проектної документації скоротяться з 6 до 1 місяцянаголосив Віце-прем’єр-міністр–Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.



Зміни стосуються:

  • процедур затвердження та проведення експертизи проектів будівництва, які підлягають оцінці впливу на довкілля (проекти будівництва подаються на експертизу разом з результатами оцінки впливу на довкілля);
  • схвалення та затвердження проектів будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю 120 млн грн і більше, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії, за наявності відповідних рішень щодо їх залучення – ЦОВВ і ОДА, а до 120 млн грн – державними та комунальними підприємствами, установами та організаціями;
  • схвалення та затвердження проектів будівництва об’єктів загальною кошторисною вартістю 120 млн грн і більше, що реалізуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, – виконавчими органами сільських, селищних, міських рад;
  • затвердження державними та комунальними підприємствами проектів будівництва об’єктів незалежно від їх вартості, що реалізуються за рахунок їх власних коштів, за погодженням із органами виконавчої влади або місцевого самоврядування;
  • проекти будівництва, що реалізуються підприємствами, суб’єктом управління яких є КМУ, із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затверджуються незалежно від їх вартості цими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на їх реалізацію.
  • у разі коли об’єктом будівництва є комплекс, до складу якого входять об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об’єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов’язковій експертизі за відповідними напрямами.
 

 

 
Ⓒ 2019

Мінрегіон розглядає можливість змін у ДБН щодо проектування судів (ДБН В.2.2-26:2010)

20 лютого 2019 року об 11:00 відбудеться відкрите громадське обговорення можливих змін у державні будівельні норми щодо проектування судів – ДБН В.2.2-26:2010 Будинки і споруди. Суди.

Вказаний ДБН був розроблений в 2010 році ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд», і набрав чинності 01.10.2010 року.

У 2014 році було затверджено Зміну №1 ДБН В.2.2-26:2010, якою, зокрема, передбачили можливість при проектуванні зони для утримання підсудних під час проведення судового процесу в залах засідань для розгляду кримінальних справ замість металевих загороджувальних ґрат використовувати кабіни для розміщення підсудних з огорожею зі спеціального захисного скла (а також було затверджено технічні вимоги до такої кабіни).

Таким чином, за фактично 9 років ДБН щодо проектування судів практично не змінювався. Разом із цим, за останні роки відбулося багато змін як будівельній галузі, так і в ситсемі судочинства.

⭕️ Проте, варто зазначити, що чинний ДБН В.2.2-26:2010 містить досить сучасні та актуальні вимоги щодо будівель судів, які, нажаль, на сьогодні не дотримуються, а саме:
  • розміщення судових установ в житлових будинках забороняється❗️;
  • поряд із приміщеннями канцелярії необхідно передбачати окремі приміщення для роботи з матеріалами справ;
  • зали судових засідань повинні розміщуватись, як правило, на перших поверхах будинку суду;
  • нарадча кімна для головних учасників судового процесу повинна бути при кожному залі судових засідань;
  • кімната для свідків повинна примикати до залу судових засідань безпосередньо або через шлюз;
  • стіни залів судових засідань повинні бути облицьовані звукопоглинаючими матеріалами.
 
✅ Будемо сподіватися, що можливі зміни до ДБН В.2.2-26:2010 Суди зможуть вирішити існуючі проблеми, зокрема щодо місткості залів судових засідань, щодо наявності окремих кімнат для адвокатів, щодо забезпечення суддів та інших працівників суду достатньою кількістю кабінетів та допоміжних приміщень (канцелярій, архіві тощо).


 
Ⓒ 2019