Опубліковано

Містобудівний кодекс України

Сьогодні у Мінрегіоні відбудеться засідання робочої групи з розроблення Містобудівного кодексу, на якому планується розглянути реалізацію світового досвіду, зокрема, Німеччини, у проекті Містобудівного кодексу України.
На початку 2018 року Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко зазначив, що одними із головних завдань Мінрегіону на 2018 рік є робота над новими Містобудівним і Житловим кодексами, розробка Стратегії поводження з водними ресурсами, яка дуже давно не переглядалася, планування територій та подальша передача повноважень державного архітектурно-будівельного контролю на місця.

Історія створення Містобудівного кодексу

◻ 18 липня 2007 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Містобудівного кодексу України (розпорядження КМУ від 18.07.2007 року №536-р), метою якого стала систематизація норм містобудівного законодавства та вдосконалення правового забезпечення містобудівної діяльності.
Розроблений проект Містобудівного кодексу України планувалось прийняти ще у 2010 році — проект Закону України від 18.05.2010 року №6400. Але вказаний проект так і не було прийнято.
Натомість 17 лютого 2011 року було прийнято Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який суттєво вплинув на містобудівну сферу: змінив дозвільні процедури у будівництві, строки та порядок отримання документів на будівництво, ввів поділ об’єктів за категоріями складності, змінив порядок введення об’єктів в експлуатацію тощо. Після прийняття цього Закону, роботу на Кодексом було призупинено.
Після прийняття цього Закону, роботу на Кодексом було призупинено.
➡ Наразі Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» є одним із основних нормативних актів у містобудівній галузі.
◻ 13 жовтня 2017 року у Мінрегіоні відбулося перше засідання робочої групи з розроблення проекту Містобудівного кодексу України, утвореної наказом Мінрегіону від 05.09.2017 року. Голова робочої групи — Лев Парцхаладзе, наголосив про особливе значення створення Містобудівного кодексу України в умовах земельної економічної кризи і об’єктивних проблем у будівельній галузі
На цій робочій групі було висвітлено передумови, що призвели до необхідності створення Кодексу, серед яких — масові протестні акції проти незаконних будов, самочинного будівництва, порушення державних норм і стандартів. Також було звернуто увагу на недоліки законодавчої і нормативної бази, що викликають негативну реакцію проектних і будівельних організацій будівельної спільноти. Відмічалися і недоліки у роботі будівельного контролю і нагляду, експертизи проектів, низької ефективності містобудівної документації.
Також була запропонована концептуальна модель містобудівної діяльності, на базі якої буде формуватися Містобудівний кодекс у складі таких основних підсистем: планування розвитку територій, планувальна організація територій, архітектурно-будівельне проектування, будівництво, експлуатація об’єктів нерухомості.
Окрім того, було підтримано думку, що розроблений в 2007—2010 рр. проект Містобудівного кодексу вже застарів, а отже є необхідність розробки повністю нового документу. Учасники робочої групи виступили з пропозиціями щодо організації робіт по створенню Містобудівного кодексу.
Нажаль, питання хто саме буде розробляти Містобудівний кодекс залишилося невирішеним: учасниками було прийнято рішення визначитись принципово з необхідністю призначення юридичної особи з функціями генерального проектувальника з розробки Містобудівного кодексу, а також запропонувати конкретних спеціалістів, які будуть безпосередньо розробляти Кодекс.
◻ В грудні 2017 року Мінрегіон спільно з Урядом Німеччини розпочав активну роботу над Містобудівним кодексом. 15.12.2017 року під час круглого столу заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе повідомив, що Кодекс повинен визначати принципи містобудівної політики держави, а його основою повинно стати:
  • створення сприятливих умов для інвестицій у будівництво;
  • удосконалення та прозорість дозвільних процедур;
  • забезпечення сталого розвитку населених пунктів і територій;
  • екологічна складова та урахування державних, громадських та приватних інтересів при плануванні територій тощо.
◻ Сьогодні, 07 червня 2018 року заплановано чергове засідання робочої групи з розроблення Містобудівного кодексу України, участь у якому візьмуть заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, а також представники Секретаріату Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Секретаріату КМУ, Мінрегіону, Мінекології, ДАБІ, Офісу ефективного регулювання, Асоціації міст України, Національної спілки архітекторів України, Будівельної палати України, Конфедерації будівельників України, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, фахівці у галузі будівництва та архітектури, експерти та ЗМІ.
✎ З жовтня 2016 року Мінрегіон почав працювати з IDLO над впровадженням заходів у рамках Урядово-громадської ініціативи Разом проти корупції. В рамках проекту міжнародної технічної допомоги експерти організації надають фахові консультації з розробки нормативно-правової бази щодо дерегуляції у будівельній галузі та перегляду ДБН. IDLO є єдиною міжнародною міжурядовою організацією, яка наділена мандатом утвердження принципів верховенства права.
 
Hові містобудівні ДБН: Планування і забудова територій. Вулиці та дороги населених пунктів. Заклади освіти
 
 
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018
Опубліковано

Геодезичні роботи у будівництві. Зміни до ДБН В.1.3-2:2010

01.06.2018 року набирають чинності зміни до ДБН В.1.3-2:2010 Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві (Зміна № 1 ДБН В.1.3-2:2010, затверджена наказом Мінрегіону України від 27.12.2017 року №340).
Зміни торкнулися багатьох розділів та положень ДБН, зокрема:
  • додано новий Розділ — Розділ 9 Організаційні та технологічні засади виконання геодезичних робіт;
  • долучено новий Додаток Н Рекомендації щодо складу та змісту виконавчих знімань;
  • змінено Додаток Ж Вимоги, склад і зміст проекту виконання геодезичних робіт;
  • внесено зміни до розділів Терміни та визначення понять та Нормативні посилання;
  • ДБН В.1.3-2:2010 доповнено п. 7.15 Вихідні документи для виконавчого знімання та контрольно-геодезичного знімання.
Повний текст змін до ДБН В.1.3-2:2010 Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві.
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018
Опубліковано

Hові містобудівні ДБН: Планування і забудова територій. Вулиці та дороги населених пунктів. Заклади освіти

29 травня 2018 року було опубліковано нові ДБН, які покликані врегулювати планування і забудову територій населених пунктів, проектування та будівництво нових вулиць і доріг, а також проектування, реконструкцію та створення нових закладів освіти:
  1. ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій
  2. ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів
  3. ДБН В.2.2-3:2018 Будинки і споруди. Заклади освіти
✎ ДБНи опубліковано в Інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №5/2018.
Наведені вище ДБН мають нарати чинності 01 вересня 2018 року.

ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій

ДБН Б.2.2-12:2018 стане основоположним документом у сфері містобудування в Україні та замінить цілу низку існуючих нормативних актів в будівництві, в т.ч. ДБН 360-92**.
В новому ДБН «Планування і забудова територій» закладено базові положення щодо здійснення забудови територій населених пунктів та інших територій на державному, регіональному та місцевому рівнях.

01 серпня 2018 року набирає чинності ДБН Б.1.1-22:2017 Склад та зміст плану зонування територій

 

ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» вводить нові містобудівні терміни, які мають на меті не тільки підвищити якість забудови, але і зробити населені пункти безпечнішими та комфортнішими для проживання, зокрема:

  • Блакитні лінії: визначені містобудівною документацією лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
  • Зелені лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо меж озеленених територій, що мають високу ландшафтно-рекреаційну, наукову, історичну та культурну цінність, спрямовані на збереження цінних у ландшафтному відношенні озеленених територій.
  • Жовті лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо максимального розповсюдження завалів житлової ти громадської забудови, промислових, складських будівель, зруйнованих у наслідок надзвичайних ситуацій, розміщених, як правило, вздовж магістральних вулиць сталого функціонування. Встановлюється для забезпечення евакуації населення у надзвичайних ситуаціях.
  • Зона регулювання забудови: забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, що визначається для збереження активної ролі пам’яток у композиції і пейзажі населеного пункту.
  • Пішохідна зона: площі, майданчики, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під’їзду) лише спеціального транспорту.
Також, з метою впорядкування багатоповерхової забудови ДБН Б.2.2-12:2018 встановлює граничні параметри забудови земельної ділянки у відношенні до висоти будівлі та максимальні параметри щільності забудови. А також вводить заборону паркування всередині житлових кварталів, та зобов’язує забудовників забезпечувати безбар’єрний доступ маломобільних груп населення до будівель, приміщень тощо.

❗ Поруч із цим, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» містить певні обмеження та новели, на які варто звернути увагу:

  1. Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 5 (п’яти) соток — для індивідуальної житлової забудови, та не менше 1,5 с — для блокованої забудови.
  2. Допускається розміщення об’єктів обслуговування у житлових будинках. Прибудовані або окремо розміщені приміщення для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності дозволяється розташовувати по межі ділянки вздовж червоних ліній.
  3. Відстань від будинків, будівель і споруд сільських населених пунктів , а також від меж ділянок дачних поселень та садової забудови до лісових ділянок, що належать до лісового фонду України повинна бути не менше ніж 15 м. В містах та селищах для зон одно- та двоповерхової садибної забудови з присадибними ділянками відстань від меж присадибних ділянок до лісових ділянок, що належать до лісового фонду України може бути зменшена, але повинна складати не менше ніж 15 м.
  4. Для садибної та дачної забудови, у разі розміщення житлових будинків в північно- східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки, відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
  5. Розміщення боксових гаражів на території житлових кварталів, мікрорайонів багатоквартирної житлової забудови не допускається.
Місцеві правила регулювання забудови (зонінг)
 
 
ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» розроблено на заміну цілої низки нормативних актів, а саме:
❌ Усі перелічені вище документи втратять чинність з 01.09.2018 року!
ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти» розроблений на заміну ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» розроблений на заміну аналогічного ДБН В.2.3-5-2001.
 
За інформацією Мінрегіону:
  • в 2017 році було затверджено 13 ДБН;
  • в 2018 році заплановано перегляд 22 ДБН;
  • в 2019 році має бути впроваджено ще 30 ДБН.
Станом на сьогодні, в Україні є чинними понад 180 будівельних норм, з них: 109 працюючих державних будівельних норм, інші — галузеві будівельні норми та СНиП. При цьому, 25% з них потребують перегляду.
Юрій Брикайло, DREAMDIM
Ⓒ 2018