Тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва — мертва норма?

Нещодавно Верховна Рада прийняла за основу Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №5877).

Мова про посилення відповідальності за порушення у містобудівній сфері йде вже давно. На початку року вже були законопроекти, які передбачали штрафи в кілька мільйонів гривен...

Всі попередні інціативи так і залишилися проектами, а законопроект №5877 нещодавно, а саме 15 грудня 2021 року, пройшов перше читання.

Вказаним документом «пропонується внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудування, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами» (звичайно тут варто зазначити (і так було б коректніше), що мова йде не виключно про злочини, а й про адміністративні правопорушення).



Тимчасовий арешт

Серед новел, якими запропоновано доповнити чинне законодавство, я б виділив «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва».

З моменту, коли подібне формулювання і опис процедури такого арешту я почув вперше, мене не покидає дмка про те, що подібна процедура не стане дієвою, та і взагалі її реалізація на практиці є вкрай сумнівною. Той факт, що арешт об’єктів самочинного будівництва буде здійснюватися на підставі рішення органу місцевого самоврядування та й ще навіть до того, як вирішена справа про адміністративне правопорушення, викликає до того ж занепокоєння. Фактично, депутати ОМС, на мою думку, беруть на себе функції суду або органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Існуюче законодавство, зокрема, наділяє осіб, що здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, правом складати приписи про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт; і метою таких приписів як раз і є «запобігання можливості їх (прим. об'єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення»).

📌 Фактично, має місце дублювання заходів: рішення про тимчасовий арешт та приписи.

Обидва заходи направлені на один і той самий результат, а отже незрозуміло навіщо дублювати заходи та відповідальність.

Поруч із цим, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження наразі передбачений у Кримінальному процесуальному кодексі України. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Оскільки арешт майна є за своєю суттю певним обмеженням гарантованого ст. 41 Конституції України права власності, то в кримінальному провадженні він можливий виключно за ухвалою слідчого судді або суду (ст. 170 КПК) (з висновку Головного науково-експертного управління ВРУ).

Як бачимо, законопроектом №5877, хочуть надати ОМС невластиві їм повноваження, дозволити депутатам ОМС своїм рішенням обмежувати гарантоване Конституцією право на користування та розпорядження майном, що, на мою думку, призведе лише до зловживань з боку ОМС...

Про термінологію

В законодавстві відсутній термін «об'єкт незаконного (самочинного) будівництва». Звісно, самочинно збудований будинок (об'єкт) є річчю (в розумінні Цивільного кодексу), але не є окремим об'єктом права власності.

Отже, мова може йти, наприклад, про сукупність будівельних матеріалів, а не про конкретно визначений об'єкт, тож абсолютно незрозуміло що саме буде арештовано і яким чином.

Можливо був би сенс говорити як раз про арешт будматеріалів, але, на мою думку, щоб запобігти «можливості їх (прим. об'єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення» потрібно арештовувати не «використані» будівельні матеріали, а ті, за допомогою яких, незаконне будівництво могло б бути продовжено. Проте неможливо арештувати те, що ще навіть не закуплено і т.д. Також можна було б вести мову про арешт обладнання, яке використовується в процесі цього будівництва, але і тут виникає дуже багато питань.

В законопроекті говориться, що «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва полягає у тимчасовому позбавленні можливості їх відчуження, користування та розпорядження, з метою припинення адміністративного правопорушення, забезпечення виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, відшкодування заподіяної адміністративним правопорушенням у сфері містобудівної діяльності майнової шкоди громадянинові, підприємству, установі або організації».

Визнання права власності на незавершене будівництво не надає об'єкту статусу нерухомого майна

📌 Мені особисто незрозуміло, яким чином можна арештувати те, що немає навіть чіткого законодавчого визначення.



За відсутності визначення, що таке «об’єкт незаконного (самочинного) будівництва», положення про тимчасовий арешт (в тому вигляді, в якому воно представлено в законопроекті №5877) є мертвою нормою. А якщо все ж ОМС будуть приймати подібні рішення, то наразі я бачу це лише як «новий» засіб тиску навіть на добросовісних забудовників.

⭕  Чинне законодавство України містить достатньо норм та санкцій, щоб притягувати до відповідальності тих, хто будує незаконно, але ці норми не виконуються, контролюючі органи вибірково «закривають очі» на порушення, а тому збільшення штрафів і тимчасовий арешт не вирішать проблем з незаконними будівництвами, а лише (в кращому випадку) несуттєво зменшать кількість самочинних будівництв (і в основному мова буде йти про об'єкти СС1).

Необхідно, щоб покарання було невідворотним для всіх, хто порушує законодавство. Без цього ніякі штрафи та інші санкції не дадуть позитивного результату.

Поруч із цим, я підтримую ініціативу щодо збільшення розміру штрафів за порушення у сфері містобудування, оскільки існуючі штрафи «не стимулюють» багатьох учасників ринку будувати законно.

⭕  Всім, хто вивчав законопроект №5877, варто ознайомитися з Висновком Головного науково-експертного управління 05.10.2021! У Висновку фахово та обґрунтовано викладено зауваження щодо цього законопроекту, і я вважаю, що до другого читання всі зауваження Управління потрібно було б врахувати.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

«Монетизація» або скасування безоплатної приватизації

03 листопада 2021 року було опубліковано для громадського обговорення проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок».

В пояснювальній записці зазначено, що проектом пропонується змінити механізм безоплатної приватизації земельних ділянок, зокрема, шляхом монетизації права на безоплатну приватизацію, з метою можливості його реалізації кожним громадянином України при здійсненні продажу земельних ділянок державної власності тощо.

На думку розробників, прийняття проекту Закону забезпечить усунення корупційних ризиків та спрощення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок.

❗️ Фактично, вказаним документом запропоновано скасувати безоплатну приватизацію земельних ділянок («статті 118, 119 ЗКУ виключити»)!



Також нормами статті 40 проекту Закону (зміни до Житлового кодексу України) пропонується надавати земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва на умовах оренди, скасовуючи право безоплатної передачі відповідних земельних ділянок або набуття їх у власність за цивільно-правовими угодами.

Разом з тим, нормами статті 41 проекту Закону (зміни до Житлового кодексу України) пропонується виключити норму щодо можливості безоплатної передачі у власність або надання в оренду житлово-будівельних (житлових) та гаражнобудівельних кооперативів, залишивши за ними права виключно набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

⭕ Важливо звернути увагу на той факт, що ідея скасування безоплатної приватизації землі (а також і припинення безоплатної приватизації житла) не нова, і на мою думку з часом вона буде реалізована. Саме тому не варто відкладати приватизацію на майбутнє, а варто скористатися своїм право вже сьогодні.

Матеріал оновлено: Державна регуляторна служба України 09.12.2021 року прийняла рішення про відмову в погодженні проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок». Отже вказаний документ в поточному вигляді не стане законом.

Вважаю рішення ДРС обґрунтованим. Раджу ознайомити з текстом цього рішення.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Придбання житла вперше та онлайн повернення збору сплаченого до пенсійного фонду!

Особа, яка вперше купує житло, звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 1% від вартості такого житла (п. 9 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 15-1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»).

💥 Онлайн сервіс для повернення збору до пенсійного фонду

Отже, якщо це Ваше перше придбання житла, то, згідно наведених вище положень, Ви звільнені від сплати збору. Проте у зв'язку з відсутністю реєстрів, а також дієвих механізм (способів) перевірити, чи дійсно це Ваша перша житлова нерухомість, до 26.09.2020 року збір Вам все ж доводилося платити, і тільки в вересні 2020 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою №866 від 23 вересня 2020 року зробив спробу створити механіз, який би давав змогу не сплачувати збір до пенсійоного фонду у випадку придбання житла вперше. Так, зокрема, з'явилися наступні положення:

  • особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
  • нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (прим. перелічені вище відомості та документи)

📌 Як показала практика, зібрати вказані документи дуже непросто, саме тому досі покупці житла сплачують зазначений збір, щоб нотаріус зміг посвідчити відповідну угоду!

Так, є нотаріуси, які обмежуються виключно заявою особи (покупця) про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, але це не відповідає вимогам законодавства, і поки невідомо, які можуть бути наслідки таких дій, особливо, якщо виявиться, що особа надала недостовірні дані.

🎯 І лише після придбання житла (вперше) власник (покупець) звертається за поверненням безпідставно сплачених до Пенсійоного фонду коштів, а саме сплачений 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.



Процедура повернення та документи

Для поверненнязбору необхідний договір купівлі-продажу нерухомості (житла), документи, що відтверджують реєстрацію права власності та платіжне доручення про сплату збору.

Після цього, необхідно звернутися до відповідного територіального органу (управління) Пенсійного фонду України із заявою про формування та надання оригіналу подання до Державної казначейської служби України на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Нажаль, після такого звернення Ви отримаєте відмову, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Вказану відмову необхідно оскаржити в судовому порядку.

Після набрання рішенням законної сили відповідний територіальний орган (управління) Пенсійного фонду України робить подання до Держказначейства, до якого долучається копією рішення суду, оригінал квитанції та заява встановленого зразка, в якій зазначаються реквізити для повернення коштів.

✅ Онлайн звернення для повернення 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування — Вам потрібен лише смартфон!

На порталі URBANDATA є можливість повністю автоматично в онлайн режимі оформити документи для повернення 1% збору на обов'язкове пенсійне страхування у випадку придбання житла вперше! Вам необхідно лише заповнити необхідні дані та очікувати повернення коштів на Ваш рахунок (картку)!



Судова практика

На сьогодні сформувалася стала позитивна судова практика щодо задоволення таких позовів (Постанови від 23.04.2019 року по справі №802/1566/17-авід 04.04.2019 року по справі №819/1553/17, по справі №819/806/17 від 02.04.2019 рокувід 28.03.2019 року по справі №819/830/17від 30 січня 2018 року по справі №819/1498/17від 31 січня 2018 року по справі №819/1667/17від 13 грудня 2018 року по справі №813/969/17 та інші).

Судові рішення мотивовані тим, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що позивач придбав житло не вперше.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021