01 липня 2019 року набрав чинності новий ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (на заміну ДБН В.2.5-20-2001), яким встановлено вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капiтальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання.
⚠️ Згідно п. 9.26 підрозділу«Газопостачання житлових будинків» вказного ДБН В.2.5-20:2018 було обмежено можливість встановлення газовикористовуючого обладнання для поквартирного опалення та гарячого водопостачання в житлових будинках, що проектуються, вище 3 поверхів!
Чинна редакція п. 9.26: «В індивідуальних житлових будинках та багатоквартирних житлових будинках поверховістю не більше 3 поверхів допускається встановлення газових теплогенераторівсумарною тепловою потужністю до 30 кВт, що забезпечують потреби опалення та гарячого водопостачання».
⭕️ У зв’зку з тим, що таке обмеження викликало багато питань, та з метою надати можливість автономного теплозабезпечення багатоквартирних житлових будинків поверховістю вище 3-х поверхів, було розроблено Зміну №1 до ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання.
«9.26 При будівництві житлових будинків допускається передбачати встановлення газовикористовуючого обладнання для поквартирного опалення та гарячого водопостачання, а також побутових плит.
Встановлення теплогенераторів з відкритою камерою згоряння допускається для гарячого водопостачання багатоквартирних будинків заввишки до п’яти поверхів включно за наявності відокремлених димових каналів для кожного газифікованого приміщення.
Встановлення побутових плит, теплогенераторів з закритою камерою згоряння, з використанням колективних димоходів, допускається для будинків заввишки до 10 поверхів включно.
Для квартир, розташованих на 10 поверсі, що мають декілька рівнів, допускається газифікація тільки першого рівня.».
✅ Вказана Зміна №1 до ДБН Газопостачання набирає чинності з 01.06.2020 року!
Мінрегіон оприлюднив проєкт Постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».
Проєктом запропоновано утворити Державну інспекцію містобудування України, за якою закріпити функцію здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а за Держархбудінспекцією залишити дозвільну та реєстраційну функції.
❗️ Також запропоновано скасувати ліцензування виконавців робіт та передбачити персоніфіковану сертифікацію відповідальних виконавців робіт, закріпивши цю функцію за Міністерством розвитку громад та територій.
Метою прийняття проекту акта є зменшення рівня корупції у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду шляхом здійснення реформування системи органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що підвищить ефективність його здійснення та розмежує існуючі повноваження дозвільних і реєстраційних функцій ДАБІ від здійснення архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державною інспекцією містобудування України (ДІМУ).
⭕️ Змінами запропоновано, фактично, створити кілька державних структур у сфері містобудування:
🎯 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ) (реформувати)
🎯 Державну інспекцію містобудування України (ДІМУ)
🎯 Державну сервісну службу містобудування України (ДССМУ)
🎯 Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні України
⚠️ Проєктом Постанови передбачається:
Зупинити дію постанови КМУ від 23 травня 2011 р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»
Визнати такими, що втратили чинність:
ПКМУ від 5 грудня 2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури»
ПКМУ від 30 березня 2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками)»
📌 Запропоновано ввести можливість оскарження рішень про реєстрацію або повернення декларації, рішень про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт та рішень про відмову у видачі сертифіката у порядку адміністративного оскарження Мінрегіоном.
✅ Згідно проєкту також вводиться поняття «огляд об’єкту» та запроваджуються чек-листи:
При здійсненні виїзного огляду об’єкту будівництва на місцевості з фотофіксацією об’єкту при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта
Прийняття документів в ЦНАП для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва
Перевірки посадовою особою ДССМУ документів для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єкта будівництва
Перевірки посадовою особою ДССМУ документів для отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт для об’єктів реставрації у складі
⭕️ Огляд об’єкту:«Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об’єкт. Під час такого огляду посадова особа 2 органу державного архітектурно-будівельного контролю для з’ясування питань щодо достовірності відомостей у поданих документах, відповідності проводить з’ясування наявності виконавчої документації у обсязі, передбаченому державними будівельними нормами та матеріалів технічної інвентаризації, а також здійснює фото- та відеофіксацію.»
Земельний податок (за 2019 рік) у 2020 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 ПКУ). Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.
🎯 КИЇВ: в місті Києві ставки земельного податку затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.
У столиці для присадибних, дачних та садових ділянок ставка земельного податку складає 1% від їх нормативної оцінки.
Пільги по сплаті земельного податку
Так, згідно ст. 281 ПКУ, від сплати земельного податку у 2019 році звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Строк сплати податку
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.
⚠️ Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідальність та звільнення від неї
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
⭕️ Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).
