⭕️ Проте на мою думку загальнодоступність, безоплатність та навіть оприлюднення ДБН в форматі pdf на сайті Мінрегіону, не зробили ці дані дійсно відкритими даними (OpenData) в розумінні Постанови КМУ №835 від 21.10.2015 року!
⭕️ Вважаю, що наразі Державні будівельні норми, які оприлюднені на сайті Мінрегіону, не відповідають такому принципу оприлюднення даних як машиночитаний формат(формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини).
Мова йде про те, що при створенні файлів pdf з Державними будівельними нормами, швидше за все використовуються некириличні символи, а тому пошук в таких файлах з використанням символів української мови (кириличних символів) є неможливим!
❗️Ось приклад тексту, який Ви отримаєте після копіювання тексту з ДБН: ÊÓËÜÒÓÐÍÎ-ÂÈÄÎÂÈÙͲ ÒÀ ÄÎDzË˪² ÇÀÊËÀÄÈ ÄÁÍ Â.2.2-16:2019
Звичайно, можна використовувати різноманітні декодери для отримання “зрозумілого” та читабельного тексту, або використовувати програми для розпізнавання текстів, але це все не про відкриті дані…
Зокрема, важливі зміни було внесено в пункт 57 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за якими знову з’явилася можливість отримати інформацію про всі об’єкти нерухомості одного власника (суб’єкта) за єдиним запитом, а не подавати запити щодо кожного окремого об’єкту!
Проте, незважаючи на те, що зміни набрали чинності 23.07.2019 року, Державному підприємству «Національні інформаційні системи» необхідний був час для реалізації положень ПКМУ №599, а саме: запровадження можливості в Он-лайн будинку юстиції отримання інформації про всі об’єкти нерухомості одного власника за єдиним запитом.
✅ На сьогодні, 16.08.2019 року, така функція вже реалізована!
🎯 Таким чином, отримати інформацію про всі об’єкти конкретної особи можна буде оплативши лише один платіж за запит про надання інформації з ДРРП щодо цієї особи (суб’єкту), а не оплачуючи інформацію по кожному об’єкту окремо, як це відбувається останнім часом.
🎯 Разом із цим, при пошуку за суб’єктом, заявник має можливість вибрати чи отримати інформацію по конкретному об’єкту, чи отримати одним запитом інформацію про всі об’єкти!
🎯 Окрім того, у випадку відсутності інформації в ДРРП, замовник бачить це (зазначено, що Об’єктів не знайдено), і може не оплачувати запит, якщо йому не потрібно паперового підтвердження вказаної інформації.
Вартість
Положеннями частини 6 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якою встановлено, що за отримання інформації отримання інформації, витягу в електронній формі з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 20 грн.
❗️ А згідно п. 7 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі обрання особою варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права в цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.
З 01.01.2019 року на підставі будівельного паспорта можна будувати індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарські будівлі і споруди, гаражі, елементи благоустрою та озеленення земельної ділянки. До 01.01.2019 року максимальна площа таких будинків була обмежена 300 кв.м.
🛑 Проте, за будпаспортом можна будувати будинки, площа яких за результатами технічної інвентаризації значно перевищуватиме встановлені 500 кв.м.
🎯 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права під час розрахунку площі житлового будинку, у той час як апеляційний суд дійшов до помилкового висновку, віднісши площу технічного поверху до площі будинку, у зв`язку з наступним.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №405/10324/14-а, у якій колегія суддів дійшла до висновку, що при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, зокрема, ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
🎯 Так, відповідно до пункту В5 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» додатку В, який визначає, зокрема, правила підрахунку площі житлових будинків, площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.
🎯 Згідно з визначеннями, що містяться у додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», поверх підвальний (перший підземний поверх) – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.Приміщення технічні – приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.
🎯 Зі змісту вказаних будівельних норм слідує, що площа підвального поверху, у тому числі того, що належить до технічного приміщення (його відрізняє використання з метою розміщення технічного обладнання), не включається для обчислення площі житлового будинку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, площа приміщення, частково розташованого нижче поверхні землі, складає 153,35 кв. м; вказане приміщення є підвальним.
🎯 З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що площа будинку складає 298,36 кв. м, оскільки відповідно до пункту В5 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» площа підвального приміщення 153,35 кв. м не включається до площі житлового будинку, тому площа будинку без урахування цього приміщення становить 298,36 кв. м, що відповідає вимогам пункту 1.2 Порядку № 103, тому оскаржуваний наказ про скасування права на виконання будівельних робіт, є протиправним та підлягає скасуванню, як такий, що винесений без законних підстав.
➡️ Тут варто згадати про проект змін до Порядку видачі будівельного паспорту, розроблений Мінрегіоном: зокрема,скасування необхідності надання ескізних намірів забудови (місця розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо). Замість надання ескізних намірів забудови, замовник подаватиме лише схему забудови земельної ділянки, без необхідності додавати, зокрема, плани та фасади майбутніх будівель!
Фактично, з моменту набрання змін, замовник визначатиме лише пляму майбутньої забудови, а далі буде самостійно вирішувати скільки та яких поверхів зводити (в рамках норм чинного заокнодавства).
Пайова участь
📌 Важливо звернути увагу, що у випадку будівництва будинку площею більше 300 кв.м, виникатиме зобов’язання (до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію) сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; в той час, коли замовники будівництва будинків до 300 кв.м, звільняються від сплати пайової участі (п. 4 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
