Проектна документація на побудовані повністю або частково об’єкти не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів

02.07.2019 року набрали чинності зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, внесені Наказом Мінрегіону №112 від 17.05.2019 року.

➡️ Наказ №112 було розроблено у зв’язку із проблемами, які виникають на практиці під час снесення змін до розроблених та затверджених проектних рішень на різних стадіях реалізації проекту.

❗️ Зазначені проблеми, зокрема, призвели і до ситуації, коли судом було скасовано затвердження (та, відповідно, набрання чинності) ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій!

⭕️ Зокрема, внесено наступні зміни:

🎯 Пункт 13 Порядку доповнино новим підпунктом 13.1 такого змісту:

“13.1. Проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР.”.

🎯 Пункт 15 Порядку доповнено новим підпунктом 15.5 такого змісту:

“15.5. Проектна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.

На об’єкти будівництва, проектна документація на які затверджена відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року №560, підлягає коригуванню у зв’язку з введенням в дію нових нормативних документів, якщо щодо таких об’єктів не отримано документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Проектна документація на об’єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли таке коригування зумовлено підвищенням у нових нормативних документах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об’єкта та вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

📌 Зазначений виняток не застосовується до об’єктів будівництва, спорудження яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією, якщо інше не передбачено договором на виконання будівельних робіт.”.

01.07.2019 року набрав чинності новий порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Новий ДБН Газопостачання набрав чинності 01.07.2019 (ДБН В.2.5-20:2018)

01 липня 2019 року набрав чинності новий ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (на заміну ДБН В.2.5-20-2001).

📎  ДБН В.2.5-20:2018 затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 15.11.2018 року №305 та опубліковано в Інформаційному бюлетені Мінрегіону №3/2019.

⭕️ ДБН В.2.5-20:2018 встановлює вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капiтальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також скрапленими вуглеводневими газами (далі – СВГ) із надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

❗️ Важливо: Газопостачання в багатоповерхових будинках (зміна №1 до ДБН В.2.5-20:2018)

✅ Так, згідно нового ДБН В.2.5-20:2018:

🎯 В індивідуальних житлових будинках та багатоквартирних житлових будинках поверховістю не більше 3 поверхів допускається встановлення газових теплогенераторівсумарною тепловою потужністю до 30 кВт, що забезпечують потреби опалення та гарячого водопостачання.

🎯 В приміщеннях кухонь, інтегрованих в структуру житлової кімнати, допускається встановлення лише теплогенераторів з закритою камерою згоряння.

🎯 Допускається встановлення газовикористовуючого обладнання поза індивідуальними житловими будинками в приміщеннях будинків допоміжного призначення (флігель, літня кухня), що відповідають вимогам даного розділу.

🎯 Теплова потужність конвекторів, що встановлюються у житлових приміщеннях, не повинна перевищувати 7,5 кВт, при цьому вказані приміщення повинні обладнуватись контролем довибухових концентрацій газу на рівні 20% нижньої концентраційної межі поширення полум’я.

📌 В одному приміщенні житлових будинків не допускається передбачати встановлення більше ніж двох теплогенераторів.

🎯 Заміна існуючих теплогенераторів з відкритою камерою згорання призначених тільки для індивідуального гарячого водопостачання багатоквартирних будинків заввишки до 5 поверхів включно допускається за наявності відокремлених димових каналів для кожного газифікованого приміщення.

🎯 З метою підвищення надійності та безпеки експлуатації газовикористовуючого обладнання в багатоквартирних житлових будинках допускається додаткове виконання наступних вимог:

  • встановлення побутових плит, які відповідають ДСТУ EN 30-1-1, теплогенераторів з закритою камерою згорання, з використанням колективних димоходів;
  • встановлення квартирних датчиків контролю довибухових концентрацій газу 20 % нижньої концентраційної межі поширення полум’я з клапанами автоматичного відключення подачі газу;
  • обмеження перевищення допустимого максимального значення витрати газу на будинок;
  • влаштування в квартирах автоматичної спринклерної системи пожежогасіння в приміщеннях з газовикористовуючим обладнанням відповідно до ДСТУ Б EN 12845.

❗️ Нажаль вказаний ДБН містить посилання на нечинний ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій (хоча на момент затвердження ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання (15.11.2018 року) про це було вже відомо). Наразі, замість положень ДБН Б.2.2-12:2018 потрібно застосовувати норми ДБН 360-92.

🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

З 01.07.2019 року змінилися форми повідомлень та декларацій ДАБІ, а також було змінено порядок здійснення держархбудкотролю

01.07.2019 року набрала чинності Постанова КМУ №367 від 27.03.2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», якою, серед іншого, було затверджено зміни до форм повідомлень ДАБІ про початок виконання підготовчих та будівельних робіт та декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, а також до порядку здійснення державного архітекутрно-будівельног контролю.

🎯 Вказані зміни пов’язані із затвердженням Порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна.

⭕️ З 01.07.2019 року буде суттєво скорочено строки розгляду та реєстрації наступних документів:

🎯 реєстрація повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, яке подано через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), становитиме 5 (п’ять) робочих днів (замість 30 (тридцяти) календарних днів, як це є зараз), а подане через електронний кабінет замовника – в день їх надходження.

🎯 реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації (щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта), шляхом внесення до реєстру даних, зазначених у декларації, здійснюється автоматично у день її надходження.

⭕️ Варто зазначити, що з липня 2018 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які здійснюються на підставі будівельного паспорта, подані через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві, реєструються в автоматичному режимі — без втручання посадових осіб. І їх реєстрація здійснюються в день надходження.

З 01.07.2019 року замість електронної системи здійснення декларативних процедур в будівництві буде запроваджено електронний кабінет замовника.

❗️Запровадження електронного кабінету замовника, крім переваг щодо реєстрації дозвільних документів, має також і свої недоліки, про які я писав в попередньому матеріалі: Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ) – зміни 2019.

 🏠 Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019