Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 08.03.2023 року по справі №420/8499/20 щодо приведення самочинно реконструйовано об'єкту у первісний стан, прийшов до наступних висновків та дав відповіді на такі питання:
- які дії передують пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинного будівництва чи приведенню самочинно реконструйованого об'єкту у первісний стан?
- чи підлягає задоволенню вимога про приведення самочинно реконструйованого об'єкту у первісний стан за відсутність обовэязкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду?
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів СС1, а саме здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані.
Головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, на підставі відповідного наказу та направлення проведено перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: капітальний ремонт нежитлової будівлі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані.
Актом перевірки встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу особі належить нежитлове приміщення — кафе, загальною площею 96,2 кв.м.
Відповідно до технічного паспорту від 25 лютого 2014 року загальна площа об'єкта, розташованого становить 96,2 кв.м.
При цьому, згідно технічного паспорту від 16 грудня 2019 року загальна площа даного об'єкта збільшена та становить 120,8 кв.м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що вказана особа являється власником нежитлової будівлі (загальна площа — 120,8 кв.м.).
Наказом Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме здійснення капітального ремонту нежитлового приміщення, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані.
Оскільки реконструкція нежитлового приміщення, здійснена без відповідних дозвільних документів, Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом про приведення самочинно реконструйовано об'єкту у первісний стан.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
За змістом статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Частинами першою — п'ятою статті 376 Цивільного кодексу України установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з частиною сьомою статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі — Порядок № 553) передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі — припис).
Згідно із абзацом 3 пункту 21 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06 березня 2019 року у справах №810/5680/15 та №814/2645/15.
ℹ️ Обов'язковому (безальтернативному) знесенню об'єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об'єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи!
Положення частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
- внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Тобто тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб'єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.
Зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
⭕️ У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
У цій же справі, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, убачається, що відсутні дві з обов'язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, а саме винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення факту невиконання відповідачем вимог зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
❗️ Оскільки відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачці акт індивідуальної дії — припис зобов'язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду, а відтак і підстави для прийняття судом рішення про зобов'язання особи привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року №1347 власними силами вказаної особи і за власний рахунок.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позиціє, висловленою Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2022 року у справі №540/1808/19.
Твердження позивача про те, що особа не була присутня під час проведення перевірки, чим позбавлена можливості представника позивача видати та вручити припис, є безпідставними, оскільки в силу приписів пунктів 17, 21 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевіряючий мав видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання припису, мав надіслати йому рекомендованим листом з повідомленням.
ℹ️ Акт про недопущення посадових осіб ДАБІ до перевірки повинен складатися одразу
❗️ Нескладення припису про усунення порушень за результатами проведеної перевірки, в ході якої було виявлено порушення дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є свідченням недотримання Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І., колегія суддів зазначає наступне.
Вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора є похідною від вимоги про зобов'язання позивачку привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року № 1347 і за власний рахунок.
З огляду на те, що вимога про зобов'язання позивачку привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 року №1347 власними силами і за власний рахунок не підлягає задоволенню, вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора? яка є похідною від основної вимоги, теж задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
⭕️ Виходячи з підстав відкриття касаційного провадження, за результатами розгляду цієї справи, Судом сформовано наступні висновки:
1) пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову про знесення самочинного будівництва чи приведенню самочинно реконструйованого об'єкту у первісний стан передують такі дії:
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
- внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку;
2) за відсутності обов'язкових та визначальних обставин, які дають позивачу право на звернення до суду, не підлягає задоволенню вимога про приведення самочинно реконструйованого об'єкту у первісний стан.
Обговорити судову практику у сфері містобудування (зокрема щодо знесення самочинного будівництва) можна в групі Містобудування в Україні.
Ⓒ 2023