«Приватні ДАБІ» та інші зміни до законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (в т.ч. здійснення держархбудконтролю)

14.04.2020 року в Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності (реєстраційний №3336 від 14.04.2020 року).

В пояснювальні записці сказано, що прийняття запропонованого законопроекту обумовлено необхідністю закріплення на законодавчому рівні відмови від монопольного становища  державного органу, який наділений як повноваженнями з надання адміністративних послуг у сфері будівництва, так і повноваженнями з нагляду та контролю у цій сфері. Реалізувати цю мету пропонується за рахунок розширення переліку суб’єктів, уповноважених на реєстрацію та видачу документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. При цьому, повноваження з контролю і нагляду в галузі будівництва залишаються у центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, оскільки державний архітектурно-будівельний контроль є виокремленою частиною державного містобудівного контролю і тому не можу бути делегований.

Проте чи все так добре, як описано в пояснювальній записці до законопроекту, та чи не призведуть запропоновані зміни до збільшення корупції у сфері містобудування (зокрема, контролю та нагляду)?

Зміни, передбачені законопроектом 3336

Нові терміни та визначення:

  • будівельна діяльність діяльність, пов’язана з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом, знесенням об’єкта архітектури, консервацією незавершеного будівництвом об’єкта, яка включає архітектурно-будівельний контроль, виконання організаційно-технічних заходів, в тому числі, здійснення технічного та авторського нагляду, надання інженерних послуг в будівництві.
  • містобудівна діяльність – діяльність у сфері планування територій та керування будівельним розвитком, яка полягає у створенні та підтриманні повноцінного середовища життєдіяльності людини та охоплює прогнозування розвитку територій, планування, забудову територій, проектування, будівництво, благоустрій населених пунктів, їх частин та окремих об’єктів, комплексну містобудівну реконструкцію забудованих територій, створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури, збереження історико-культурного середовища.
  • об’єкти архітектури – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, створений на основі проекту;
  • об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури, які знаходяться в процесі нового будівництва, реконструкції, реставрації або капітального ремонту;
  • реєстратор у сфері містобудівної діяльності – особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності (крім самозайнятих осіб), самозайнята особа, яка здійснює діяльність з надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
  • суб’єкти державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності – визначені в цьому Законі органи державної виконавчої влади, виконавчі органи органів місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, самозайняті особи та організації, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та наділені повноваженнями щодо надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів будівництва;
  • державна реєстрація у сфері містобудівної діяльності – офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту набуття особою права на виконання підготовчих та будівельних робіт, скасування (анулювання) такого права, внесення змін до інформації про виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, шляхом видачі сертифікатів, реєстрації декларацій про готовність об’єкта до експлуатації, внесення змін до них, повернення декларацій та скасування їх реєстрації, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
  • комплекси будівництва (будови) – сукупність об’єктів будівництва (будинків, будівель, споруд, та/або лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зведення та реконструкція яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
  • кваліфікаційний сертифікат – документ встановленого зразка, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним вимогам у сфері діяльності, пов’язаної із будівельною, архітектурною або містобудівною діяльністю;
  • професійна атестація виконавця – процедура, за допомогою якої підтверджується професійна спеціалізація, рівень кваліфікації і знань відповідного фахівця.

📌 «Приватні ДАБІ»: поява реєстраторів у сфері містобудівної діяльності (в т.ч. самозайнятих осіб) може призвести як до зникнення корупції в цій сфері та суттєвого спрощення оформлення всіх документів, так і до появи «чорних реєстраторів ДАБІ» і, відповідно, появи ще більшої кількості проблемних об’єктів (довгобудів). Законодавець передбачив певний запобіжник у вигляді обов’язкового страхування відповідальності таких осіб, проте побачимо, як буде на практиці.

Повноваження органу держархбудконтролю: ДАБІ (а після створення – ДІМУ) «повертає» собі право скасовувати право на виконання підготовчих та будівельних робіт (повідомлення та дозволи на будівництво) у позасудовому порядку! Хоча з 01.06.2020 року подібне скасування повинно було б здійснюватися виключно через суд.

Державний архітектурно-будівельний контроль: запропоновано «розповсюдити» держархбудконтроль на дотримання замовниками, проектувальниками, архітекторами (інженерами), експертами, підрядниками, експертними організаціями, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, введення об’єктів в експлуатацію.

Визначення класу наслідків: правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектної документації на будівництво, якщо здійснення такої експертизи є обов’язковим відповідно до закону, або під час реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

Перелік змін, які вносяться до тих чи інших нормативно-правових актів (з пояснювальної записки до проекту №3336)

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

  • запровадження інституту реєстратора у сфері містобудівної діяльності з метою запровадження єдиних кваліфікаційних вимог та підвищення рівня відповідальності осіб, що провадять діяльність, пов’язану з видачею документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
  • надання права провадити державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності експертам та експертним організаціям, що провадять діяльність з експертизи проектної документації на будівництво, з метою демонополізації ринку та надання суб’єктам ринку права вибору, підвищення рівня кваліфікації осіб, що мають право здійснювати державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності;
  • запровадження прозорого механізму контролю за діяльністю суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, запобігання можливим зловживанням;
  • запровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності нових суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності з метою підвищення рівня їх відповідальності та забезпечення механізмів одержання компенсації за допущені такими суб’єктами помилки чи порушення при здійсненні реєстраційних дій у сфері містобудівної діяльності;
  • запровадження контролю за розробкою містобудівної документації на місцевому рівні та за її реалізацією, який пропонується покласти на Державну інспекцію містобудування (ДІМУ);
  • заміна ліцензування у сфері будівельної діяльності на запровадження інституту відповідальних виконавців суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; 
  • врегулювання питання проведення професійної атестації виконавців робіт, пов’язаних із містобудівною діяльністю, в тому числі, із створенням об’єктів будівництва, архітектури та містобудування, із виконанням будівельних робіт на об’єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на єдиних засадах;
  • запровадження прозорих механізмів контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
  • запровадження загальнодоступних реєстрів (переліків), що мають стати компонентами електронної системи: державного реєстру реєстраторів у сфері містобудівної діяльності, реєстру страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності перед третіми особами, переліків суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності;  
  • розподіл на законодавчому рівні функцій між центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
  • закріплення на законодавчому рівні порядку, відповідно до якого зупинення виконання будівельних робіт та зупинення експлуатації не введених в експлуатацію об’єктів вимагає одержання судового рішення .

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про основи містобудування»:

  • розподіл на законодавчому рівні функцій між центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
  • виключення норм, що стосуються ліцензування у сфері будівельної діяльності.

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про адміністративні послуги»:

  • доповнення переліку суб’єктів, що надають адміністративні послуги, реєстраторами у сфері містобудівної діяльності та суб’єктами державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про архітектурну діяльність»:

  • виключення норм, що стосуються порядку здійснення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, у зв’язку з врегулюванням даного питання у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності».

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»:

  • виключення діяльності у сфері будівельної діяльності з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню у зв’язку з запровадження інституту відповідальних виконавців суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

🎯 Зміни, що пропонується внести до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»:

  • включення положень, що мають сприяти практичному застосуванню відповідальності суб’єктів, що здійснюють експертизу проектної документації, за порушення допущені при складанні висновків проектної документації;
  • приведення відповідальності замовників за незабезпечення здійснення технічного та авторського нагляду до однакового розміру;
  • запровадження відповідальності суб’єктів містобудування, які здійснюють господарську діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за виконання відповідних робіт за відсутності у штаті атестованих відповідальних осіб;
  • запровадження відповідальності експертних організацій та експертів, що здійснюють свою діяльність у сфері експертизи проектної документації на будівництво, які здійснюють державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні повноважень суб’єктів реєстрації у сфері містобудівної діяльності на рівні з розміром відповідальності, встановленої для замовників чи осіб, що одночасно виконують функції замовника і підрядника, за експлуатацію або використання об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації чи в акті готовності об’єкта до експлуатації.

🎯 Зміни, що пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • запровадження відповідальності за порушення законодавства, допущені під час планування і забудови територій, на посадових осіб суб’єктів державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, а також безпосередньо на суб’єктів державної реєстрації  у сфері містобудівної діяльності, що здійснюють свою діяльність як самозайняті особи.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Послуги у сфері містобудування під час карантину через ЦНАП: будпаспорти, МУО та документи ДАБІ

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №530, з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом.

Фактично, розгляд всіх заяв та документів, які було подано на отримання/реєстрацію дозвільних документів ДАБІ або документів про прийняття об’єктів в експлуатацію, а також звернень до органів містобудуванні та архітектури для отримання будівельних паспортів та містобудівних умов та обмежень (МУО), поданих з 17.03.2020 року зупинено. А отже отримати в період карантину вказані документи стало неможливо…

Окрім положень Закону №530, «ускладнила» ситуацію реформа ДАБІ, зміни до порядку отримання містобудівних умов на реконструкцію (зміни в ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та відключення Електронного кабінету замовника будівництва.

📌 Проте чи дійсно на практиці ДАБІ не видає (не реєструє) документи та чи дійсно органи містобудування та архітектури не видають МУО?

Зважаючи на те, що більшість ЦНАПів зараз закриті, а ті, що працюють, обмежили перелік послуг, а також зважаючи на те, що Е-кабінет забудовника було вимкнено практично одразу після запровадження карантину, наразі єдиним шляхом отримати адміністративні послуги, які надають органи держархбудконтролю та органи містобудування та архітектури, є подання документів поштою в ЦНАП.

Я вже подав кілька документів засобами поштового зв’язку до Центру надання адміністративних послуг м. Києва (що на Дніпровській Набережній), проте ще не отримав результату надання адмінпослуг.

До вказаного ЦНАПу можна, зокрема, подавати документи для отримання таких послуг:

Разом із тим, деякі мої колеги вже отримати позитивні результати (реєстрація дозвільних документів на об’єкт СС1); а іншим – нажаль не так пощастило – документи, які отримав ЦНАП, так і не забрали представники ДАБІ (зараз я намагаюся отримати інформацію від ЦНАП з цього приводу).

Для того, щоб отримати офіційну відповідь від ДАБІ та органів містобудування щодо надання ними адміністративних послуг в період з 17.03.2020 року, я подав відповідні запити. Відповіді будуть викладені у групі Містобудування в Україні.

⭕️ З наявної в мене інформації, а також даних у відкритих джерелах, одним заявникам документи видаються, а іншим – фактично, відмовляють, посилаючись на Закон України від 17.03.2020 року №530-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання винекненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Мова тут йде про видачу документів органами державного архітектурно-будівельного контролю, щодо інших органів – я чекаю відповідей на запити.

🏠 Містобудування в Україні

📊 URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Перехід прав на ділянку, віднесену до земель оборони, зумовлює зміну її цільового призначення (в певних випадках)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 25.04.2019 року по справі №909/436/17 щодо визнання права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору оренди землі, прийшов до наступних висновків:

🎯 Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об’єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК Українистатті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

⭕️ Тому перехід права на земельну ділянку, що має правовий режим земель оборони, до приватного власника придбаного об’єкта нерухомості, розташованого на ній, об’єктивно зумовлює у спірних правовідносинах із даної справи зміну її цільового призначення, зокрема, на землі забудови (житлової або громадської) або землі промисловості, адже змінюється суб’єкт її використання, земельна ділянка в такому випадку використовується для експлуатації набутих у власність об’єктів нерухомості, розташованих на цій земельній ділянці, а не є наданою для розміщення і діяльності військової частини.

🎯 Набуття юридичною особою права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об’єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК Українистатті 377 ЦК України саме в силу набуття військового майна у спірних правовідносинах із даної справи відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. 📌 Цим зумовлюється право власника такого об’єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

Аналогічну правову позицію викладено постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 зі справи №910/18560/16.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020