Держархбудконтроль та нагляд не відновлено, і будь-які перевірки ДАБІ та їх результати є на сьогодні нелегітимними

30 грудня 2020 року було відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (згідно з Постановою КМУ №1339 від 16.12.2020 року). Одразу після цього почала з'являтися інформація про те, що тепер відновляться перевірки ДАБІ, і буде покладено край тому хаосу з незаконними забудовами, який мав місце попередні 9 місяців. Але давайте проаналізуємо чи дійсно стали можливими будь-які перевірки суб'єктів містобудування після 30.12.20200 року.

Варто нагадти, що дію Порядку здійснення держархбудконтролю було зупинено ще 18 березня 2020 року Постановою КМУ від 13.03.2020 року №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

⭕️ Проте, незважаючи на відновлення 30 грудня 2020 року дії ПКМУ №553, станом на сьогодні державний архітектурно-будівельний контроль (та нагляд) не може здійснюватися досі ні територіальними органами (структурними підрозділами) ДАБІ України, ні виконавчим органам з питань держархбудконтролю сільських, селищних, міських рад! Усі перевірки після 18.03.2020 року, які проводяться або вже проведені, є незаконними.



ДАБІ України та її територіальні органи

Поставновою КМУ від 13.03.2020 року №218 було, зокрема, викладено в новій редакції Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Так, з 18.03.2020 року ДАБІ України (та її структурні підрозділи) реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду виключно в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

❗️ Таким чином, здійснювати контроль та нагляд після 18 березня 2020 року ні Держархбудінспекція, ні її територіальні органи не можуть.

Жодних змін до Положення про ДАБІ України, які б відновили здійснення контролю та нагляду, на сьогодні не внесено.

У випадку незаконності перевірки, акт індивідуальної дії, прийнятий за її результатами, автоматично підлягає скасуванню



Виконавчі органи з питань держархбудконтролю сільських, селищних, міських рад

Вказані органи не «підпадають» під дію Положення про ДАБІ України, і тому починаючи з 30.12.2020 року деякі місцеві органи ДАБК почали робити спроби здійснювати перевірки, складати за результатами таких перевірок акти, протоколи, приписи та виносити постанови, яким притягають до відповідальності суб'єктів містобудування.

Проте, всі ці дії є незаконними, оскільки відповідно до положень Постанови КМУ №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури», головний  державний  інспектор, головний інспектор будівельного нагляду та інші посадові особи, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного  контролю, віднесені до переліку осіб, які зобов’язані пройти професійну атестацію та отримати кваліфікаційний сертифікат, для того, щоб здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю (планові та позапланові перевірки) та нагляду.

Отже, на сьогодні наявність кваліфікаційного сертифіката є обов’язковою умовою для проведення планових або позапланових перевірок суб'єктів містобудування. До Постанови №554 запропоновано внести зміни, але вони досі не прийняті.

❌ Але на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України, на сайті Міністерства розвитку громад та територій (Мінрегіону) та в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва у відповідних реєстрах відсутня інформація про наявність хоч одного подібного кваліфікаційного сертифіката!

❗️ Таким чином, станом на сьогодні (починаючи з 18.03.2020 року) немає жодної особи, яка пройшла б відповідну професійну атестацію, отримала кваліфікаційний сертифікат і отримала право здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю (планові та позапланові перевірки) та нагляду.

Акт ДАБІ, складений стосовно замовника будівництва, не може бути підставою для притягнення до відповідальності підрядника

Окрім того, з 18.03.2020 року діє тимчасова (до закінчення карантину) заборона проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон №533 від 17.03.2020 року).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Акт про недопущення посадових осіб ДАБІ до перевірки повинен складатися одразу

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.02.2021 року по справі №815/2255/17 щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, прийшов до наступних висновків:

Судами попередніх інстанцій встановлено та визнається сторонами, що орган держархбудконтролю в період з 06.03.2017 по 20.03.2017 мав провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті: «Автосалон з пунктом технічного обслуговування легкового автотранспорту на авто дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) км. 127+683 (справа); територія Веснянської сільської ради Миколаївського району», яка мала розпочатись 09.03.2017 о «10-00» год. та завершитись не пізніше 20.03.2017.

Замовником будівництва не заперечувався факт отримання листа повідомлення вих. №1014—1079-17 про проведення перевірки від 23.02.2017, у якому серед іншого було зазначено про необхідність забезпечення умов перевірки у тому числі (…) бути присутнім при перевірці та надати документи, які за позицією посадових осіб відповідача, необхідні для проведення перевірки.

Водночас судами встановлено, що 02.03.2017 року замовник будівництва направив органу ДАБК лист, у якому у тому числі (…) зазначив, що земельна ділянка, кадастровий номер 4824280400:07:000:0019 повністю вільна від будівель, споруд, будівельних матеріалів, обладнання, жодних робіт не проводилось та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю можуть оглянути ділянку.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що замовник будівництва не заперечував проти проведення вказаної перевірки та огляду об'єкта посадовими особами УДАБІ у Миколаївській області.

📌 Не є недопуском ДАБІ до перевірки ситуація, коли особу не було повідомлено про її проведення



Верховний Суд стверджує, що акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК повинен складатися одразу при встановленні обставин зафіксованих за його змістом (прим. перевірка (за даними органу ДАБК) мала місце 09.03.2017 року, а акт був складений лише 20.03.2017 року).

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, перевірка повинна була розпочатися 09.03.2017 о «10.00» год., проте відсутня належні та допустимі докази, що у визначений час орган ДАБК здійснив вихід на об'єкт контролю, зокрема відсутній акт про недопущення посадових осіб 09.03.2017. Водночас акт про недопущення був складений лише 20.03.2017.

У зв'язку з відсутністю належних доказів прибуття суб'єкта владних повноважень на перевірку 09.03.2017, Суд також критично оцінює доводи скаржника щодо ненадання документів під час перевірки з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно — будівельного контролю. Водночас відповідач не пропонував направити визначений перелік документів безпосередньою суб'єкту контролю.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Заборона експлуатації поширюється на всіх, хто експлуатує об'єкт, незалежно від причетності до його зведення

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові 17.02.2021 року від по справі №640/21784/19 щодо законності притягнення до відповідальності за експлуатацію не введеного в експлуатацію об'єкту, прийшов до настпуних висновків:

✔️ Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що за ДП «НДІ «Квант» на праві господарського відання закріплено і перебуває на його балансі майновий комплекс промислового виробництва.

У подальшому ДП «НДІ «Квант» передало в короткострокове користування необлаштовану частину площ окремих приміщень цеху з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи.

В січні-лютому 2019 року Департаментом ДАБК було проведено позапланову перевірки на об'єкті щодо виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі та прибудови тераси до житлового будинку щодо дотримання суб'єктом містобудування орендарем та ДП «НДІ «Квант» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатом вказаної перевірки було виявлено порушення, які полягають у тому, що відповідач не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об'єкт будівництва «Реконструкція будівлі та прибудови тераси до будинку № 4 на вул. Івана Федорова (вул. Ділова, 5), корпус 21 (лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place») у Печерському районі м. Києва».



❗ При цьому орендарем було виконано будівельні роботи із реконструкції приміщень цеху з втручанням у несучі конструкції будинку, а саме: демонтовано частину капітальної стіни вуличного фасаду будинку між віконними отворами з влаштуванням окремого входу (вхідної групи), без документа, який надає право на виконання будівельних робіт. Реконструйовані приміщення експлуатуються під лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place» без прийняття в експлуатацію.

З огляду на вказані порушення, посадовими особами контролюючого органу орендарю винесено припис про усунення цих порушень. І як наслідок, на орендаря накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

✔️ У подальшому, наказом органу держархбудконтролю, з метою перевірки виконання вимог припису, було проведено позапланову перевірку орандаря та ДП «НДІ «Квант» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція будівлі та прибудови тераси до будинку (лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place») у Печерському районі м. Києва».

🛑 За результатами вказаної перевірки виявлено, що ДП «НДІ «Квант» експлуатує реконструйоване приміщення без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, передавши їх в оренду, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про порушення ДП «НДІ «Квант» частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом ДАБК прийнято постанову, якою ДП «НДІ «Квант» визнано винним у порушенні частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та притягнуто його до відповідальності.



✔️ Судами встановлено, що позапланова перевірка призначена щодо суб'єктів містобудівної діяльності — ДП «НДІ «Квант» як власника об'єкта, на якому проведено реконструкцію, та ФОП ОСОБА_3 як орендаря вказаного приміщення.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

⭕ З урахуванням зазначених конституційних норм колегія суддів робить висновок, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України об'єкта невведеного в експлуатацію поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють експлуатацію такого об'єкта не залежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.

📌 Про право забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: припис ДАБІ не може ототожнюватись із вмотивованим письмовим рішенням посадової особи ДАБІ



В аналогічній Постанові від 26.01.2021 року по справі №826/10130/18 (де мова йшла про експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки — АЗК) ВС КАС зазначив, що з урахуванням зазначених конституційних норм колегія суддів робить висновок, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об'єкта, зокрема, якщо він має ознаки об'єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють експлуатацію такого об'єкта не залежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об'єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням — особа, яка є власником самочинно реконструйованого об'єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.

Крім того, колегія суддів враховує, що Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021