Місяць: Серпень 2023

18 серпня 2023 року до Державної регуляторної служби надійшов проект наказу ФДМУ «Про затвердження Порядку визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються)».

Електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), здійснюється модулем електронного визначення оціночної вартості (далі – Модуль), який є складовою Єдиної бази. Модуль автоматично застосовується Єдиною базою під час розрахунку оціночної вартості об’єкта оцінки для формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та перевірки подібного до об’єкта оцінки майна (співставних об’єктів оцінки) під час реєстрації звіту про оцінку.

Проект Наказу спрямований спрямований на визначення порядку роботи Модуля, а також відповідних алгоритмів.

Запропонована Законом процедура визначення бази оподаткування під час посвідчення нотаріусом правочинів з продажу (обміну) об’єкта нерухомості запроваджує дворівневий спосіб визначення бази оподаткування.

Така автоматизація роботи Єдиної бази передбачає встановлення механізму роботи Модуля, який забезпечує:

• встановлення Єдиною базою подібного до об’єкта оцінки майна (співставних об’єктів оцінки);
  формування та зберігання індикатора вартості майна подібного до об’єкта оцінки за відповідний період, місцем розташування, характеристиками;
• розрахунок електронного визначення оціночної вартості нерухомого майна на підставі встановлених співставних об’єктів оцінки шляхом використання інформаційної основи для формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості та для встановлення допустимого діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості для застосування під час перевірки ринкової вартості, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) у звіті про оцінку;
• здійснення моніторингу звіту про оцінку на предмет відсутності порушень під час його складання та його своєчасності, повноти, правильності й відповідності ринкової вартості об’єкта оцінки діапазону вартості на співставні об’єкти нерухомості.

Для забезпечення роботи Єдиної бази Модуль використовує алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості та загальні алгоритми визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості.

Вказаним проектом визначається механізм роботи Модуля, а також наводиться опис алгоритмів, які застосовуються Модулем.

⭕️ Так, для визначення подібних об’єктів запропоновано використувати основні та допоміжні показники.

🎯 Основними показниками незалежно від виду та типу нерухомого майна є:

• період, в якому здійснюється відбір об’єктів для порівняння, подібних до оцінюваного об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 1 року від дати формування електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості або дати внесення інформації зі звіту про оцінку, складеного суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем), до Єдиної бази;
• місце розташування об’єкта нерухомості;
• розмір частки, яка є об’єктом правочину.

🎯 Додаткові показники залежать від видів та типів нерухомого майна:

1) для об’єктів житлової нерухомості, які розташовані в багатоповерховій/малоповерховій житловій будівлі, апартаментах, гуртожитку, комунальній квартирі, додатковими показниками є:

• загальна площа об’єкта нерухомості рік забудови;
• поверх/ поверховість будинку;

2) для об’єктів житлової нерухомості, які розташовані в житлових будинках/котеджах (будинках одноквартирних підвищеної комфортності)/ таунхаусах та дачних (садових) будинках, додатковими показниками є:

• загальна площа будинку;
• площа земельної ділянки;

3) для земельних ділянок додатковими показниками є:

• площа земельної ділянки;
• цільове призначення земельної ділянки;

4) для об’єктів нежитлової нерухомості (адміністративні будівлі, промислові (складські) будівлі, торгівельні будівлі, а також їх приміщення) додатковими показниками є:

• функціональне призначення об’єкту нежитлової нерухомості;
• площа об’єкта нерухомості;
• поверх/ поверховість будинку;

5) для об’єктів нежитлової нерухомості (гаражі, паркувальні місця в закритому паркінгу) додатковим показником є площа об’єкта нерухомості;

6) для об’єктів незавершеного будівництва (неподільних об’єктів незавершеного будівництва) додатковими показниками є:

• функціональне призначення;
• площа об’єкта будівництва (згідно з проєктною документацією або даними технічної інвентаризації);
• площа земельної ділянки.

🎯 Для об’єктів незавершеного будівництва (неподільних об’єктів незавершеного будівництва) обов’язковим є врахування ступеня готовності об’єкта нерухомості.

Обговорити проект наказу можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

11 серпня 2023 на підпис президенту передано прийнятий ВРУ проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (реєстраційний №7588).

Вказаним документом, зокрема, внесено зміни до Водного та Земельного кодексів.

Пункт 4 частини другої статті 89 Водного кодексу України викласти в такій редакції:
«4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів».

Пункт «г» частини другої статті 61 Земельного кодексу України викласти в такій редакції:
«г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів».

Окрім того внесено зміни до статті 22 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів»:
абзац п’ятий пункту «б» частини третьої після слів «спортивні майданчики» доповнити словами «(крім майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, які не належать до нерухомого майна)»;
абзац сьомий частини четвертої після слів «спортивні майданчики, стадіони» доповнити словами «(крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови
капітальних будівель і зон для глядачів)».

Таким чином, після набрання чинності Законом, в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах буде додатково дозволено будівництво майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості.

Проте, у своєму висновку Головне юридичне управління ВРУ, вказало, що поняття «об’єкти фізичної культури і спорту» наразі не вживається у профільному Законі України «Про фізичну культуру і спорт». Натомість застосовується поняття «спортивна інфраструктура» (стаття 51-1 цього Закону); для позначення нерухомого майна, призначеного для занять фізичною культурою і спортом – «спортивна споруда» (стаття 1 цього Закону).
Множинність наведених понять та недостатня визначеність поняття «об’єкт фізичної культури і спорту» унеможливлюватиме однозначне розуміння того, які саме об’єкти можуть бути розміщені відповідно до запропонованих змін.

Обговорити вказаний документ можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023

10 серпня 2023 року наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від №702 було затверджено ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту.

Вказані норми набирають чинності з 01 листопада 2023 року (при цьому ДБН В.2.2.5-97 «Захисні споруди цивільного захисту» втратить чинність). Незважачи на те, що в ЄДЕССБ вказаниий ДБН було опубліковано 20.09.2023 року (BN01:9096—0455-6544-5353), ДБН В.2.2-5:2023 набере чинності 01 лютого 2023 року, відповідно положень ПКМУ №530 від 03.05.2022 року.

Вказані норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів. Їх слід застосовувати при новому будівництві та реконструкції захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів.

Вимоги ДБН можуть повністю або частково використовуватися для:

• проєктування капітального ремонту захисних споруд, СПП (сховищ, протирадіаційних
• укриттів), інженерних систем та конструкцій з метою відновлення їх експлуатаційних показників;
• проєктування захисних споруд цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття), які входять до складу запасних пунктів управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, з урахуванням особливості їх функціонального призначення (відповідно завдання на проєктування).

Вимоги ДБН В.2.2-5:2023 не поширюються на:

• споруди, призначені для укриття особового складу військових підрозділів Збройних Сил,
  Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів військових формувань, персоналу установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, засуджених та осіб, узятих під варту, які утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби.
  
  

Окремі положення:

1. Будівництво захисних споруд на об’єктах, що проектуються з поділом на черги або пускові комплекси та, здійснюється в складі першого пускового комплексу, першої черги будівництва, крім випадків коли в кожному пусковому комплексі та черзі передбачається будівництво окремих захисних споруд або СПП.
2. Захисні споруди та СПП відносно оточуючої забудови проєктуються окремо розташованими, прибудованими та вбудованими.
3. Прибудовані і вбудовані захисні споруди та СПП проектуються у підземних, цокольних та підвальних поверхах.
4. Захисні споруди та СПП проектуються з урахуванням вимог: розділу ІТЗ ЦЗ у містобудівній документації відповідного рівня з урахуванням радіусу збору населення; розділу ІТЗ ЦЗ у проєктній документації на будівництво об'єктів різного призначення.Радіус збору населення визначається з урахуванням радіусу пішохідної доступності населення до захисних споруд та СПП, який приймають з урахуванням особливостей місцевості та рельєфу: 300 м – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотноїзабудови; 500 м – для середньоповерхової та малоповерхові забудови; 300 м – для суб’єктів господарювання віднесених до відповідних категорії цивільногозахисту; не більше 500 м – для інших суб'єктів господарювання.
5. Проектні рішенні захисних споруд та СПП повинні забезпечувати доступність та безпеку МГН відповідно до вимог ДБН В.2.2-40, у тому числі з урахуванням мобільності осіб з інвалідністю різних категорій та їхньої чисельності.

Обговорити ДБН В.2.2-5:2023 можна в групі Містобудування в Україні.

Юрій Брикайло,

DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2023