Порядок проведення інвентаризації земель

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, з метою забезпечення ведення та наповнення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням та охороною земель державної, комунальної та приватної форм власності, розроблено Порядок проведення інвентаризації земель.
📌 Цей Порядок установлює вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.



Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).  
Запропоновані в Порядку зміни направлені, зокрема, на внення до Державного земельного кадастру інформацію про масиви земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого до ДЗК буде внесено відомості про:
  • про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;
  • невитребувані, нерозподілені земельні ділянки;
  • земельні ділянки під польовими дорогами;
  • земельні ділянки під полезахисними лісосмугами;
  • земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.
Статтею 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, і шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.
📍 В результаті проведення інвентаризації земель оновлюються та вносяться до Державного земельного кадастру відомості про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, що дозволяє створити реальний інструмент контролю за змінами, що відбуваються, а наявність актуальних відомостей про правовий режим їх використання та суб’єктів земельних відносин –  конкретизувати адресну спрямованість при реалізації природоохоронних заходів та персоніфікувати відповідальність за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням або з порушенням земельного законодавства.
Проведення інвентаризації земель державної та комунальної власності сприятиме інвестиційній привабливості земель, що дозволить залучати додаткові кошти як вітчизняних так і іноземних інвесторів для розвитку економіки, а також сприятиме збільшенню доходів бюджетів усіх рівнів за рахунок зростання надходжень від плати за землю  в результаті актуалізації відомостей про суб’єкти земельних відносин та земельні ділянки, що підлягають оподаткуванню.
📍 Додатковим ефектом проведення інвентаризації  земель державної та комунальної власності є забезпечення оперативності та якості прийняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування рішень щодо передачі громадянам та юридичним особам у власність або користування земельних ділянок.


✅ Склад технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель встановлено ст. 57 Закону України «Про землеустрій».
 
Ⓒ 2019

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) містобудівної документації

З 12 жовтня 2018 року діє Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» №2354-VIII від 20 березня 2018 року, яким визначено механізми урахування екологічних аспектів при розробці та прийнятті проектів документів державного планування.

Визначення необхідності проведення СЕО

Положення Закону, зокрема, поширюються на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
До документів державного планування відносяться стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
Містобудівна документації – це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання, планування, забудови та іншого використання територій. Це, зокрема:
📌 Уся зазначена вище містобудівна документація підлягає обов’язковій стратегічній екологічній оцінці (СЕО).
📍 Проте, у методичних роз'ясненнях щодо реалізації положень Закону Мінприроди зазначає, що СЕО обов’язково проводиться для документів державного планування (ДДП), які відповідають одночасно двом критеріям, зазначаним у ст. 2 Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», а у випадку, якщо проект ДДП відповідає лише одному із таких критеріїв, то рішення щодо здійснення СЕО замовник приймає самостійно.
📍 Також, замовник може здійснити попередню оцінку необхідності здійснення СЕО проекту ДДП.



Етапи стратегічної екологічної оцінки (СЕО)

  • визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;
  • складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;
  • проведення громадського обговорення та консультацій (транскордонних консультацій);
  • врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;
  • інформування про затвердження документа державного планування;
  • моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Хто повинен замовляти СЕО?

Замовником СЕО є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.

Замовник СЕО, серед іншого: забезпечує здійснення стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування; здійснює інформування та забезпечує вільний доступ до інформації у процесі СЕО; забезпечує своєчасні та ефективні можливості для участі громадськості у СЕО проекту; забезпечує фінансування здійснення СЕО.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО)

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

  • зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
  • характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
  • зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;
  • опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко- , середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
  • заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
  • обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
  • заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
  • опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
  • резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку аудиторію.
📌 Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.



Громадське обговорення

Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про СЕО оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Про факт оприлюднення замовник повідомляє громадськість. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про СЕО протягом усього строку громадського обговорення.
Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення.
Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.
За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.
Отже, за результатами громадських обговорень має бути підготовлена довідка щодо громадських обговорень та протокол громадських слухань (у разі проведення).
 
Громадське обговорення у процесі СЕО проектів містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану населених пунктів, плану зонування територій, детального плану території) проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
📌 Незважаючи на те, що Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» врегульовано процедуру громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про СЕО, сам Закон містить вузьке визначення громадськості, що могло створити перепони у вільному доступі громадян до процедури СЕО, тому Міністерство екології та природних ресурсів розробило методичні роз'яснення щодо реалізації положень Закону (Наказ Мінприроди №296 від 10.08.2018 року). У вказані рекомендації було внесено зміни Наказом Мінприроди №465 від 29.12.2018 року.

Затвердження документа державного планування

Замовник зобов'язаний протягом п’яти робочих днів з дня затвердження містобудівної документації розмістити на своєму офіційному веб-сайті затверджену містобудівну документацію, довідку про консультації та довідку про громадське обговорення і письмово повідомляє про це Мінприроди.

Щорічний моніторинг наслідків

Замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.
Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.
Станом на 28.01.2019 року такий порядок не затверджено, хоча проект порядку було розроблено Мінприроди та оприлюднено для громадського обговорення ще 25.07.2018 року.
 
Ⓒ 2019

Паркан (огорожа): норми, обмеження по висоті, документи (2019)

Вимоги та обмеження щодо встановлення парканів на присадибних (садових та дачних) ділянках регулюються цілою низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює конкретні вимоги та обмеження (в т.ч. щодо висоти) при спорудженні парканів.

Окрім того, органи містобудування та архітектури при видачі, зокрема, будівельних паспортів або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МУОЗЗД), можуть передбачити в них певні обмеження та вимоги щодо влаштування паркану.

📌 Потрібно також звернути увагу, що проектом Закону Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №6403, передбачено введення місцевих правил регулювання забудови. Отже, в майбутньому питання влаштування огорож (парканів) може бути додатково врегульоване ще і місцевими правилами регулювання забудови, як це було кілька років тому, коли діяли Типові регіональні правила забудови, Правила забудови території Київської області, Правила забудов м. Києва і т.п.

Окрім того, в статутах садових товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені певні вимоги та обмеження до встановлення парканів.

Обмеження щодо висоти паркану (огорожі)

Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови.

При цьому, висота огороджень має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.

✅ Разом із тим, існують також обмеження і щодо мінімальної висоти парканів (огороджень) в певних випадках. Так, наприклад, згідно положень ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», у випадку влаштування пасіки на належній особі земельній ділянці, огорожа навколо пасіки у напрямку вильоту бджіл повинна бути суцільною (дерев'яною, залізною) або живою огорожею заввишки не менше 2 м.


📌 Потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Чи потрібен дозвіл на будівництво паркану?

Постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 завтерджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

Таким чином, станом на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.

Важливо: огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці!



Законодавча база

Чинні нормативно-правові акти, які регулюють влаштування парканів (огорож) та/або пов’язані із їх зведенням (станом на 25.01.2019 року):

Додатково можна ознайомитися з листом ДАБІ України №40-203-19/3733 від 24.04.2015 року «Про розгляд звернення щодо надання роз'яснень з приводу спорудження огорож».

 

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2019

Запущено Геопортал містобудівного кадастру Закарпатської області!

23 січня 2019 року запущено Геопортал містобудівного кадастру Закарпатської області!

Вказаний ресурс призначений для перегляду профільних геопросторових даних, і є основною складовою регіональної геоінформаційної системи Закарпатської області.

Інформацію наповнює управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.

 

Юрій Брикайло, DREAMDIM

2019

«Хрущовки» зможуть реконструювати за відсутності згоди всіх мешканців?

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

Вказаним проектом запропоновано викласти Закон України від 22 грудня 2006 року №525-V «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» в новій редакції.

Наразі проект Закону пройшов громадські слухання: при цьому пропозицій та зауважень до проекту Закону не надходило.

Основною метою реалізації заходів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду – є оздоровлення життєвого середовища шляхом реконструкції розташованих в межах кварталу (мікрорайону) застарілого житлового фонду багатоквартирних будинків, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, а також нового будівництва, якщо таке передбачено документацією з просторового планування, створення безбар’єрного середовища.



Основні положення проекту Закону

Для прийняття рішення про реконструкцію багатоквартирного будинку в межах кварталу (мікрорайону) необхідна згода не менше ніж 75% власників жилих (нежилих) приміщень, розташованих в кожному будинку. У разі незгоди більше 25 відсотків власників жилих (нежилих) приміщень у багатоквартирному будинку, що передбачається під реконструкцію, розгляд питання про його реконструкцію припиняється, а відповідний будинок виключається із інвестиційного проекту. У разі незгоди більше 25 відсотків власників земельних ділянок, які розташовані в межах кварталу (мікрорайону), що передбачається під комплексну реконструкцію, розгляд питання про їх відчуження припиняється. У разі нагальної суспільної потреби, за незгоди власників земельних ділянок, їх вилучення (викуп) має здійснюватися у судовому порядку.

📌 Реконструкція багатоквартирного будинку проводиться двома способами: з обов’язковим відселенням мешканців або без відселення. Спосіб реалізації заходів комплексної реконструкції кварталу (мікрорайону) обирається на підставі матеріалів затверджених інвестиційних проектів та програм реконструкції, які розробляються з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їх енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Реалізація заходів комплексної реконструкції кварталу обирається на підставі матеріалів затверджених проектів (програм) реконструкції, які розробляються з урахуванням результатів технічного обстеження будівель і споруд, їх енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. Території, що підлягають комплексній реконструкції, попередні обсяги реконструкції, черговість реалізації заходів визначаються на стадії розроблення детального плану території.

📌 Знесенню підлягають багатоквартирні будинки, проживання в яких становить загрозу життю та здоров’ю і реконструкція яких без знесення є економічно невиправданою. Знесенню багатоквартирних будинків передує надання власникам квартир та нежитлових приміщень, розташованих у ньому, інших рівноцінних об’єктів нерухомого майна або компенсація вартості такого об’єкта у випадках, передбачених цим Законом. Знесення багатоквартирних будинків в межах кварталу (мікрорайону) з подальшим новим будівництвом здійснюється згідно з черговістю, що визначена у проекті комплексної реконструкції. Надання жилого приміщення в іншому багатоквартирному будинку, у разі отримання інвестором – забудовником згоди на відселення, здійснюється згідно Житлового кодексу Української РСР.

Слід зазначити, що запровадження проектів комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, яка передбачає перебудову житлового фонду, зокрема, здійснення робіт з реконструкції будівель і споруд, доріг, мереж водопостачання та водовідведення, наддасть можливість поліпшити умови проживання та збільшить експлуатаційні характеристики будівель і споруд.

📌 Визначення ринкової вартості об’єктів нерухомого майна для цілей цього Закону здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, визначеними органом місцевого самоврядування, який прийняв рішення про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. Вартість надання послуг з такої оцінки, рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідного бюджету. У разі, якщо власник об’єкта нерухомого майна не погоджується з результатами оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, визначеним відповідно до частини першої цієї статті, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник об’єкта нерухомого майна.

📌 Зміна функціонального призначення будівель і споруд з проведенням реконструкції здійснюється на підставі рішення виконавчого органу міської, селищної, сільської ради, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.

Важливо зазначити, що: Закон набере чинності через рік з дня, наступного за днем його опублікування; дія Закону не поширюється на: пам’ятки культурної спадщини; індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них.

Термінологія

Застарілий житловий фонд – сукупність багатоквартирних будинків, технічний стан яких не відповідає основним вимогам до будівель і споруд, визначеним технічними регламентами та технічне обстеження яких підтвердило їх непридатність для проживання.

Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду – реконструкція багатоквартирних будинків та об’єктів інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури, розташованих в межах кварталу (мікрорайону) застарілого житлового фонду, що має на меті поліпшення основних техніко-економічних показників як кожного з них, так і кварталу (мікрорайону) в цілому.

Непридатна для експлуатації будівля – багатоквартирний будинок, об’єкт інженерно-транспортної або соціальної інфраструктури, під час обстеження якого виявлено невідповідність основним вимогам до будівель і споруд, визначених відповідним технічним регламентом та будівельні конструкції, інженерні мережі і системи якого мають дефекти та пошкодження, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності та/або руйнації окремих конструкцій, втрати стійкості об’єкта, невідповідність санітарно-гігієнічні вимоги а також негативно вплинути на роботу устаткування.

Довідкова інформація

В Україні наявна велика кількість об’єктів житлового фонду, граничний строк експлуатації яких закінчився або збігає.

Загальна площа застарілого житлового фонду за даними Державної служби статистики (станом на 01.01.2017) складає 4,33 млн. кв.м. В деяких районах міст існують будинки, які збудовані іще у 30-ті роки минулого століття. Продовження експлуатації таких будинків несе в собі не тільки некомфортне існування мешканців таких об’єктів, а й пряму загрозу для їх життєвого середовища. Саме такі квартали (мікрорайони) є об’єктом реконструкції і інвестування.

Наразі нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із заміною застарілого житлового та нежитлового фондів є Закон №525. У зазначеному Законі, зокрема, відображено механізм компенсації власникам жилих (нежилих) приміщень, земельних ділянок та іншого майна, відчуженого під час комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду; визначено коло осіб, що мають виключне право на компенсацію при відчуженні майна.

Першочергово Закон №525 спрямований на врегулювання питання, пов’язаного із порядком надання нового житла, фізичним особам, які мешкають в будинках призначених до зносу, зокрема, аварійних.


Однак, застосування положень цього Закону на практиці виявилось недієвим, а поодиноке будівництво будинків та споруд не забезпечує комплексного вирішення порушеного питання. В Україні практично відсутній досвід реалізації проектів оновлення кварталів застарілого житлового фонду.

Одними із головних недоліків, що не дають ефективно реалізувати положення цього Закону на практиці, є нечіткість процедури доведення до відома мешканців кварталу всіх прийнятих рішень, пов’язаних із реконструкцією кварталу; відсутність фінансування програм реконструкції з державного та місцевого бюджетів; незацікавленість інвесторів у спрямуванні кошів на реконструкцію кварталу.

У зв’язку з наведеним вище, і було розроблено зазначений проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», який дозволить розпочати реконструкцію застарілого житла на практиці.

 

За словами Льва Парцхаладзе, до розробки законопроекту був залучений Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М.Білоконя.

 

Юрій Брикайло, DREAMDIM

2019