Нові межі буферних зон Софії та Лаври, а також збільшення висотності на Хрещатику (до 34 м) наразі не затверджено ЮНЕСКО

Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 31 січня 2020 року №412 «Про затвердження меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» затверджено нові межі та режими використання буфернихої зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що визначені науково-проектною документацією «Визначення меж та режимів використання буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО».

⭕️ Вказаним документом збільшено розмір буферної зони більше ніж на 100 гектарів, тепер до неї повністю увійшли вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, обидві сторони вулиці Прорізної, Андріївський пагорб, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія Парку Слави та Другої світової війни.

Наказом буферну зону поділено на 9 підзон, кожна з яких має не тільки обмеження по висотності забудови, а й також а в одній із підзон нове будівництво взагалі заборонено — Режими гранично-допустимої висоти об'єктів нового будівництва та реконструкції.





Заборона нового будівництва стосується, зокрема, пагорбів вздовж Дніпра, Майдану Незалежності, території навколо Софії Київської, частково вулиці Володимирської, Андріївського узвозу майже до 30-х номерів.

Щодо обмеження максимальної висоти будівель: гранична висота (як і раніше) диферційована в залежності від зони — і тепер складає від 12 м до 34 м (невелика частина вулиці Хрешатик, район готелю Дніпро).

Потрібно нагади, що вулиця Хрещатик входить до Центральної планувальної зони міста Києва, де чинним Генеральним планом обмежено максимальну висотність 27 метрами! Таким чином, Наказ Мінкульту суперечить Генплану столиці.

🔎 Обмеження висотності в Києві: з 01.01.2019 року не можна будувати висотки в центрі столиці





ЮНЕСКО

Зміна розіру буферної зони та режимів її використання підлягає затвердженню Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відповідні матеріали на розгляд 44-й сесії ЮНЕСКО були направлені ще в кінці січня 2020 року, а сама сесія мала відбутися з 29.06.2020 по 09.07.2020 року, проте у зв’язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пов’язаних з цим обмеженнями, чергове засідання 44-ї сесії Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО перенесено на невизначений термін, що унеможливлює затвердження меж та режимів використання буферної зони.

📌 Таким чином, станом на сьогодні нові розміри буферної зони та режими її використання — обмеження по висотності та заборона нового будівництва, не затверджено ЮНЕСКО!

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

У разі примусового відчуження частини ділянки, власник має право вимагати відчуження всієї ділянки

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 10.06.2020 року по справі №851/25/19 щодо примусового відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності частини земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, прийшов до наступних висновків:

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що у зв'язку з продовженням реалізації державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка» у межах Кобеляцького району Полтавської області під час проведення проектно-планувальних робіт визначено земельні ділянки, які потрапляють під відчуження для реалізації запланованих будівельних робіт. Одна з частин земельної ділянки, площею 0,2655 га, із земельної ділянки площею 5,80 га, що знаходиться на території Бутенківської сільської ради та належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, підлягає викупу для суспільних потреб.

Рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 позов задоволено частково. Примусово відчужено у державну власність з мотивів суспільної необхідності частину земельної ділянки, площею 0,2655 га, із загальної площі земельної ділянки 5,80 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для будівництва автомобільної дороги загального користування державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка.



Рішення суду мотивовано тим, що будівництво та реконструкції автомобільної дороги загального користування Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка є тією суспільною потребою, яка відповідно до приписів ст.8 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та прецедентої практики Європейського Суду з прав людини дозволяє державі в особі органів виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймати рішення про викуп земельних ділянок та, у випадку недосягнення згоди з власником земельної ділянки щодо умов викупу, звертатися до суду із вимогами про примусове відчуження такої земельної ділянки.

⭕️ Суд зробив висновок, що, враховуючи значну площу земельної ділянки, відповідачем не обґрунтовано, яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки.

Відповідач з таким рішення суду не погодився, оскільки на його думку висновки суду не відповідають приписам абз. 2 ч.5 ст.3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», згідно з якими у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Відповідач направляв до Кобеляцької районної державної адміністрації надійшла заяву, в якій зазначив, що не дає згоди на викуп частини земельної ділянки площею 0,2655 га та бажає відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» відчужити державі виключно всю земельну ділянку, оскільки раціональне використання решти площі за цільовим призначенням буде неможливим. Пов'язано це з тим, що внаслідок будівельних робіт невідворотно на значній частині земельної ділянки змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності і комерційної привабливості.

📌 Кобеляцька районна державна адміністрація не погодилася викупати всю земельну ділянку площею 5,80 га, оскільки необхідна площа 0,2655 га, яка є незначною від загальної площі земельної ділянки 5,8 га і не погіршує використання іншої частини земельної ділянки площею 5,5345 га, яка не підлягає викупу для суспільних потреб.

Третій апеляційний адміністративний суд визнав обґрунтованими аргументи позивача та відзначив, що відповідачем не надано жодних доказів, які прямо або посередньо можуть свідчити про неможливість раціонального використання земельної ділянки визначена тим, що внаслідок проведення будівельних робіт на значній частині земельної ділянки буде змішано родючий шар ґрунту із шарами піску, глини та вапняків, поверхню ґрунту буде ущільнено вкочуванням будівельною технікою, забруднено відходами будівельних та паливно-мастильних матеріалів, що в свою чергу призведе до зниження родючості землі та її товарної цінності й комерційної привабливості на цей час та у майбутньому.

📌 На думку суду першої інстанції відповідачем не обґрунтовано яким чином проведення будівельних робіт на одному з периметрів земельної ділянки може вплинути на зниження товарної цінності всієї іншої частини земельної ділянки. Натомість суд встановив, що частина земельної ділянки площею 0,2655 га із загальної площі земельної ділянки 5,8 га, яка необхідна для реконструкції автомобільної дороги, та частина земельної ділянки на яку поширюється обмеження, знаходиться на одній лінії по периметру, що межує з землями Бутенківської сільської ради та землями Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», тобто не пересікає діагонально іншу частину земельної ділянки, що належить відповідачу площею 5,5345 га, та не заважає її користуванню та (або) проїзду до неї.



Висновки Верховного Суду

За приписами ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ у разі, якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Аналіз наведеної норми дає змогу дійти висновку, що у разі прийняття рішення про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності та, в подальшому, настання обставин неможливості раціонального використання за цільовим призначенням іншої частини земельної ділянки, відповідач має право вимагати відчуження всієї частини спірних земельних ділянок.

Абзацом 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ визначено, що у разі якщо відчужується частина земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням визначається власником, а за вимогою власника відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

Тобто, абз. 2 ч.5 ст. 3 Закону №1559-VІ передбачено спеціальне регулювання відчуження частини земельної ділянки саме для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.

✅ При цьому норма законодавства надає пріоритет саме волі власника земельної ділянки щодо вирішення питання про можливість раціонального використання решти її площі за цільовим призначенням.

✅ Буквальне тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавцем не висувається вимог щодо необхідності доведення власником землі неможливості раціонального використання решти земельної ділянки і власник наділений правом самостійно визначати можливість або неможливість використання решти земельної ділянки, а також звертатися з вимогою про відчуження всієї земельної ділянки.

🏠  Містобудування в Україні

ℹ️  Telegram-канал

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020

Придбання житла вперше та повернення збору до пенсійного фонду

Особа, яка вперше купує житло, звільняється від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в розмірі 1% від вартості такого житла (п. 9 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 15-1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»).

Садовий будинок: об'єкт житлової нерухомості чи ні?

Отже, якщо це Ваше перше придбання житла, то, згідно наведених вище положень, Ви звільнені від сплати збору. Проте у зв'язку з відсутністю реєстрів, а також будь-яких механізм (способів) перевірити, чи дійсно це Ваша перша житлова нерухомість, збір Вам все ж доведеться сплатити, оскільки «нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна».



📌 Таким чином, покупець житла в будь-якому випадку має сплатити зазначений збір, щоб нотаріус зміг посвідчити відповідну угоду!

🎯 І лише після придбання житла (вперше) власник (покупець) має повне право повернути безпідставно сплачені до даржавного бюджету кошти, а саме сплачений 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування!

Процедура повернення та документи

Для повернення збору необхідний договір купівлі-продажу нерухомості (житла), документи, що відтверджують реєстрацію права власності та платіжне доручення про сплату збору.

Після цього, необхідно звернутися до відповідного територіального органу (управління) Пенсійного фонду України із заявою про формування та надання оригіналу подання до Державної казначейської служби України на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Нажаль, після такого звернення Ви отримаєте відмову, оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Вказану відмову необхідно оскаржити в судовому порядку.

Після набрання рішенням законної сили відповідний територіальний орган (управління) Пенсійного фонду України робить подання до Держказначейства, до якого долучається копією рішення суду, оригінал квитанції та заява встановленого зразка, в якій зазначаються реквізити для повернення коштів.

Судова практика

На сьогодні сформувалася стала позитивна судова практика щодо задоволення таких позовів (Постанови від 23.04.2019 року по справі №802/1566/17-а, від 04.04.2019 року по справі №819/1553/17, по справі №819/806/17 від 02.04.2019 року, від 28.03.2019 року по справі №819/830/17, від 30 січня 2018 року по справі №819/1498/17, від 31 січня 2018 року по справі №819/1667/17, від 13 грудня 2018 року по справі №813/969/17 та інші).



Судові рішення мотивовані тим, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.



Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що позивач придбав житло не вперше.

Автоматичне повернення повернення збору до пенсійного фонду (ПФУ)

На порталі URBANDATA є можливість повністю автоматично в онлайн режимі оформити документи для повернення 1% збору на обов'язкове пенсійне страхування у випадку придбання житла вперше! Вам необхідно лише заповнити необхідні дані та очікувати повернення коштів на Ваш рахунок (картку)!

Юрій БрикайлоDREAMDIM

Ⓒ 2020