Зміни в ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій

Мінрегіон України листом №8/16-422-18 від 16.07.2018 року вніс Поправку в ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій.
Зміни внесено до абзацу другого п. 6.1.3 та Додактку Е1 ДБН Б.2.2-12:2018:
Поправка ДБН Б.2.2-12:2018 Планування та забудова територій

 

Зупинена дія наказу Мінрегіону Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018

Відповідно до частин першої та третьої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Посилення відповідальності за порушення у сфері використання та охорони земель

Оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення державного контролю та посилення відповідальності за порушення у сфері використання та охорони земель, збереження ґрунтового покриву земельних ділянок», який передбачає встановлення правопорядку та законності у сфері використання та охорони земель, запобігання вчинення правопорушень у даній сфері, належне законодавче врегулювання відносин щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері використання та охорони земель, підвищення ефективності державного контролю за використанням та охороною земель, а також посилення охорони ґрунтів при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву земельних ділянок.
📌 Основні положення проекту Закону визначають види та склад адміністративних правопорушень у сфері використання та охорони земель, встановлюють адміністративну відповідальності за вчинення цих правопорушень у розмірі, який відповідає характеру суспільної небезпеки відповідних протиправних діянь, приводять у відповідність до положень законодавства правові норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення правопорушень у сфері використання та охорони земель, визначається підвідомчість справ про відповідні правопорушення.
📌 Також положення проекту Закону врегульовують на рівні Закону України відносини, які пов’язані із одержанням спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, як документа дозвільного характеру, та здійсненням державного контролю щодо використання та охорони земель за виконанням умов зняття, збереження і використання ґрунтового покриву під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Посилення відповідальності

В більшості випадків, розмір адміністративних санкцій, встановлених КУпАП, є в десятки, а іноді і в тисячі разів меншим за розмір і характер шкоди, що спричиняється правопорушеннями у сфері використання та охорони земель.
Чинні положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють відповідальність за конкретний вид порушень у сфері охорони та використання земель, характеризуються також відсутністю в межах однієї статті диференціації (спеціальної кваліфікації) правопорушень та, відповідно, розміру адміністративної відповідальності, в залежності від економічної та соціальної цінності об’єкті, на які ці правопорушення посягають.
Натомість, як видно із положень Земельного кодексу України, законодавства у сфері охорони земель, інших актів земельного законодавства, під особливим контролем та охороною з боку держави перебувають землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, землі водного фонду, а також особливо – цінні землі (не залежно від їх основного цільового призначення), що має бути враховано при визначенні розміру адміністративних санкцій за вчинення правопорушень у сфері використання та охорони земель щодо цих об’єктів.
Необхідно зауважити, що окремі положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється відповідальність за вчинення порушень у сфері використання та охорони земель, і визначається підвідомчість справ про такі правопорушення, не відповідають чинним нормам земельного законодавства. Така ситуація значно ускладнює порядок реалізації посадовими особами органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, своїх повноважень щодо накладення адміністративних стягнень, надає підстави для судового оскарження дій та процесуальних документів, що ними складаються, а також сприяє ухиленню винних осіб від відповідальності за вчинення правопорушень.
Так, зокрема, положеннями статті 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Держекоінспекції України надаються повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень за вчинення таких правопорушень: всі дії щодо псування сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КУпАП), використання земель не за цільовим призначенням (ст. 53 КУПАП), зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту (ст. 533КУпАП), незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 534 КУпАП), порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, та непроведення рекультивації порушених земель (ст. 54 КУпАП). Натомість, положеннями статті 6 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (є спеціальним законом у сфері охорони земель) визначено повноваження органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, та кожне з вищеперелічених повноважень щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення адміністративних стягнень віднесено до компетенції іншого органу державного контролю (нагляду) – Держгеокадастру України, в особі якого діють відповідні державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.
В свою чергу, всупереч наведених правових норм Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Кодекс України про адміністративні правопорушення реалізацію вищевказаних повноважень від імені відповідного центрального органу виконавчої влади, покладають на інших посадових осіб Держсільгоспінспекції України, яка на даний час є ліквідованою, як орган державного нагляду (контролю).
З огляду на викладене, чинні положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють відповідальність за порушення у сфері використання та охорони земель і визначають підвідомчість справ про такі правопорушення, не в змозі повною мірою забезпечити виконання таких функцій законодавства про адміністративні правопорушення, як захист встановленого правопорядку, зміцнення законності та запобігання правопорушень у даній сфері суспільних відносин.
Проект передбачає, зокрема, внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель», Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
2018

Внесено зміни до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються

14 вересня 2018 року набрав чинності Наказ Мінрегіону від 14.08.2018 року №214 Про внесення змін до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Вказаним вище наказом Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (затверджений наказом Мінрегіону від 06 листопада 2017 року №289) було доповнено новим пунктом такого змісту:
«29. Нове будівництво та реконструкція об'єктів загальновійськового і спеціального призначення безпосередньо на території діючих військових частин (підрозділів), установ, організацій Збройних Сил України.».
2018

Зміни до Переліку будівельних робіт, які не потребують дозвільних документів: днопоглиблення та інше

Зараз у містобудівному законодавстві України існують деякі питання щодо неврегульованості та дублювання дозвільних процедур, здійснення яких має обов’язковий характер під час виконання будівельних робіт на землях водного фонду в частині здійснення днопоглиблювальних робіт, а також колізій у законодавстві України щодо правового регулювання питань, пов’язаних із використанням земель водного фонду, що у свою чергу створює деякі суперечні ситуації під час оформлення Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») дозвільної документації на виконання будівельних робіт з днопоглиблення.
Проектом постанови пропонується віднести роботи, пов’язані із будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням та капітальним ремонтом гідротехнічних споруд, а саме: акваторій морських портів (портових акваторій), внутрішніх підхідних каналів, судноплавних каналів, операційних акваторій причалів, якірних стоянок, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, в тому числі розташованих в межах акваторій морських портів і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден, до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
«18-1. Роботи, пов’язані із будівництвом, реконструкцією, технічним переоснащенням та капітальним ремонтом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портова акваторія), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, в тому числі розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.».
2018

Cпрощено дозвільні процедури для будівництва об’єктів вітрогенерації

04 вересня 2018 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо інвестиційної привабливості будівництва об’єктів відновлювальної енергетики), яким, зокрема, спрощено дозвільні процедури для будівництва об’єктів вітрогенерації.
Тепер об’єкти, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, можуть бути віднесені до обєктів з незначними наслідками (СС1) за умови, позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля.
📌 Об’єкти електроенергетики, зокрема, які виробляють електричну енергію з енергії вітру за своєю природою не відносяться до будинків чи споруд, як таких. Це конструкції, що складаються із збірних елементів, якість яких підтверджена та сертифікована виробником. З огляду на це, з метою забезпечення більш прозорого та зрозумілого для інвестора механізму розподілу об’єктів за класами наслідків (відповідальності), потребує уточнення порядок визначення оцінки рівня матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або втратою цілісності об’єктів, які є сукупністю збірних елементів та спорудження яких здійснюється без залучення державних капіталовкладень.
2018