Нещодавно Верховна Рада прийняла за основу Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №5877).
Мова про посилення відповідальності за порушення у містобудівній сфері йде вже давно. На початку року вже були законопроекти, які передбачали штрафи в кілька мільйонів гривен...
Всі попередні інціативи так і залишилися проектами, а законопроект №5877 нещодавно, а саме 15 грудня 2021 року, пройшов перше читання.
Вказаним документом «пропонується внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудування, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами» (звичайно тут варто зазначити (і так було б коректніше), що мова йде не виключно про злочини, а й про адміністративні правопорушення).
Тимчасовий арешт
Серед новел, якими запропоновано доповнити чинне законодавство, я б виділив «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва».
З моменту, коли подібне формулювання і опис процедури такого арешту я почув вперше, мене не покидає дмка про те, що подібна процедура не стане дієвою, та і взагалі її реалізація на практиці є вкрай сумнівною. Той факт, що арешт об’єктів самочинного будівництва буде здійснюватися на підставі рішення органу місцевого самоврядування та й ще навіть до того, як вирішена справа про адміністративне правопорушення, викликає до того ж занепокоєння. Фактично, депутати ОМС, на мою думку, беруть на себе функції суду або органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Існуюче законодавство, зокрема, наділяє осіб, що здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, правом складати приписи про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт; і метою таких приписів як раз і є «запобігання можливості їх (прим. об'єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення»).
📌 Фактично, має місце дублювання заходів: рішення про тимчасовий арешт та приписи.
Обидва заходи направлені на один і той самий результат, а отже незрозуміло навіщо дублювати заходи та відповідальність.
Поруч із цим, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження наразі передбачений у Кримінальному процесуальному кодексі України. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Оскільки арешт майна є за своєю суттю певним обмеженням гарантованого ст. 41 Конституції України права власності, то в кримінальному провадженні він можливий виключно за ухвалою слідчого судді або суду (ст. 170 КПК) (з висновку Головного науково-експертного управління ВРУ).
Як бачимо, законопроектом №5877, хочуть надати ОМС невластиві їм повноваження, дозволити депутатам ОМС своїм рішенням обмежувати гарантоване Конституцією право на користування та розпорядження майном, що, на мою думку, призведе лише до зловживань з боку ОМС...
Про термінологію
В законодавстві відсутній термін «об'єкт незаконного (самочинного) будівництва». Звісно, самочинно збудований будинок (об'єкт) є річчю (в розумінні Цивільного кодексу), але не є окремим об'єктом права власності.
Отже, мова може йти, наприклад, про сукупність будівельних матеріалів, а не про конкретно визначений об'єкт, тож абсолютно незрозуміло що саме буде арештовано і яким чином.
Можливо був би сенс говорити як раз про арешт будматеріалів, але, на мою думку, щоб запобігти «можливості їх (прим. об'єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення» потрібно арештовувати не «використані» будівельні матеріали, а ті, за допомогою яких, незаконне будівництво могло б бути продовжено. Проте неможливо арештувати те, що ще навіть не закуплено і т.д. Також можна було б вести мову про арешт обладнання, яке використовується в процесі цього будівництва, але і тут виникає дуже багато питань.
В законопроекті говориться, що «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва полягає у тимчасовому позбавленні можливості їх відчуження, користування та розпорядження, з метою припинення адміністративного правопорушення, забезпечення виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, відшкодування заподіяної адміністративним правопорушенням у сфері містобудівної діяльності майнової шкоди громадянинові, підприємству, установі або організації».
✔ Визнання права власності на незавершене будівництво не надає об'єкту статусу нерухомого майна
📌 Мені особисто незрозуміло, яким чином можна арештувати те, що немає навіть чіткого законодавчого визначення.
За відсутності визначення, що таке «об’єкт незаконного (самочинного) будівництва», положення про тимчасовий арешт (в тому вигляді, в якому воно представлено в законопроекті №5877) є мертвою нормою. А якщо все ж ОМС будуть приймати подібні рішення, то наразі я бачу це лише як «новий» засіб тиску навіть на добросовісних забудовників.
⭕ Чинне законодавство України містить достатньо норм та санкцій, щоб притягувати до відповідальності тих, хто будує незаконно, але ці норми не виконуються, контролюючі органи вибірково «закривають очі» на порушення, а тому збільшення штрафів і тимчасовий арешт не вирішать проблем з незаконними будівництвами, а лише (в кращому випадку) несуттєво зменшать кількість самочинних будівництв (і в основному мова буде йти про об'єкти СС1).
Необхідно, щоб покарання було невідворотним для всіх, хто порушує законодавство. Без цього ніякі штрафи та інші санкції не дадуть позитивного результату.
Поруч із цим, я підтримую ініціативу щодо збільшення розміру штрафів за порушення у сфері містобудування, оскільки існуючі штрафи «не стимулюють» багатьох учасників ринку будувати законно.
⭕ Всім, хто вивчав законопроект №5877, варто ознайомитися з Висновком Головного науково-експертного управління 05.10.2021! У Висновку фахово та обґрунтовано викладено зауваження щодо цього законопроекту, і я вважаю, що до другого читання всі зауваження Управління потрібно було б врахувати.
Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA
Ⓒ 2021