Статті та аналітика

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові 17.02.2021 року від по справі №640/21784/19 щодо законності притягнення до відповідальності за експлуатацію не введеного в експлуатацію об’єкту, прийшов до настпуних висновків:

✔️ Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що за ДП «НДІ «Квант» на праві господарського відання закріплено і перебуває на його балансі майновий комплекс промислового виробництва.

У подальшому ДП «НДІ «Квант» передало в короткострокове користування необлаштовану частину площ окремих приміщень цеху з метою розміщення ресторану з нічним режимом роботи.

В січні-лютому 2019 року Департаментом ДАБК було проведено позапланову перевірки на об’єкті щодо виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі та прибудови тераси до житлового будинку щодо дотримання суб’єктом містобудування орендарем та ДП «НДІ «Квант» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатом вказаної перевірки було виявлено порушення, які полягають у тому, що відповідач не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та не приймав в експлуатацію об’єкт будівництва «Реконструкція будівлі та прибудови тераси до будинку № 4 на вул. Івана Федорова (вул. Ділова, 5), корпус 21 (лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place») у Печерському районі м. Києва».

❗ При цьому орендарем було виконано будівельні роботи із реконструкції приміщень цеху з втручанням у несучі конструкції будинку, а саме: демонтовано частину капітальної стіни вуличного фасаду будинку між віконними отворами з влаштуванням окремого входу (вхідної групи), без документа, який надає право на виконання будівельних робіт. Реконструйовані приміщення експлуатуються під лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place» без прийняття в експлуатацію.

З огляду на вказані порушення, посадовими особами контролюючого органу орендарю винесено припис про усунення цих порушень. І як наслідок, на орендаря накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

✔️ У подальшому, наказом органу держархбудконтролю, з метою перевірки виконання вимог припису, було проведено позапланову перевірку орандаря та ДП «НДІ «Квант» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті «Реконструкція будівлі та прибудови тераси до будинку (лаунж-бар-ресторан «Ego Paty Place») у Печерському районі м. Києва».

🛑 За результатами вказаної перевірки виявлено, що ДП «НДІ «Квант» експлуатує реконструйоване приміщення без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, передавши їх в оренду, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про порушення ДП «НДІ «Квант» частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена абзацом 2 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом ДАБК прийнято постанову, якою ДП «НДІ «Квант» визнано винним у порушенні частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та притягнуто його до відповідальності.

✔️ Судами встановлено, що позапланова перевірка призначена щодо суб’єктів містобудівної діяльності – ДП «НДІ «Квант» як власника об’єкта, на якому проведено реконструкцію, та ФОП ОСОБА_3 як орендаря вказаного приміщення.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

⭕ З урахуванням зазначених конституційних норм колегія суддів робить висновок, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України об’єкта невведеного в експлуатацію поширюється на всіх суб’єктів, які здійснюють експлуатацію такого об’єкта не залежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.

📌 Про право забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів: припис ДАБІ не може ототожнюватись із вмотивованим письмовим рішенням посадової особи ДАБІ

В аналогічній Постанові від 26.01.2021 року по справі №826/10130/18 (де мова йшла про експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки – АЗК) ВС КАС зазначив, що з урахуванням зазначених конституційних норм колегія суддів робить висновок, що вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об’єкта, зокрема, якщо він має ознаки об’єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб’єктів, які здійснюють експлуатацію такого об’єкта не залежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об’єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням – особа, яка є власником самочинно реконструйованого об’єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.

Крім того, колегія суддів враховує, що Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16 сформував правовий висновок про те, що розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України опублікувало для громадського обговорення проект Кодексу України про надра, який розроблено з метою приведення законодавства України у сфері користування надрами до вимог рамкових законодавчих актів, а також усунення подвійного адміністративного навантаження на бізнес і скасування механізмів та інструментів, що призводять до можливості виникнення корупційних чинників. 

Існуючі в Україні поклади корисних копалин не використовуються повною мірою. Так, за даними Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», на сьогодні в надрах України виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів з 117 видів мінеральної сировини, з яких 9168 родовищ (у тому числі 1687 ділянок вод підземних питних та технічних, мінеральних) мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів корисних копалин.

Промисловістю освоєно близько 3371 (у тому числі 844 ділянки вод підземних питних та технічних, мінеральних) родовища із 100 видів корисних копалин, що містять від 40 до 75 відсотків розвіданих запасів різноманітних корисних копалин. Отже, на сьогодні в Україні освоєно лише 16,8 відсотків усіх родовищ корисних копалин, проте існує багато виявлених родовищ, що можуть бути освоєні в подальшому.

Однією з основних причин такого слабкого розвитку вітчизняної сфери користування надрами є її недосконале, безсистемне та непрозоре регулювання.

Чинна законодавча система користування надрами в Україні містить велику кількість нормативно-правових актів різного рівня, які не узгоджуються між собою, а в деяких випадках навіть суперечать один одному.

У зв’язку з цим положеннями проєкту Кодексу передбачається оновити нормативно-правове регулювання у сфері користування надрами.

❗ Наявність свердловини на балансі не є підставою для звільнення від отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами)

⭕ Кодекс України про надра покликаний врегулювати питання щодо:

• визначення сфери дії нового Кодексу про надра;
• набуття земельних ділянок для потреб надрокористування;
• переліку та повноважень органів, уповноважених здійснювати регулювання у сфері користування надрами;
• видів користування надрами та строків такого користування;
• забезпечення прозорого надання надр у користування;
• встановлення порядку та підстав для продовження/відмови у продовженні строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення та внесення до них змін;
• можливості відчуження права користування надрами третім особам;
• встановлення вичерпних підстав та прозорої процедури для зупинення та анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами;
• доступності геологічної інформації;
• визначення прозорої методики оцінки вартості спеціальних дозволів на користування надрами;
• встановлення механізмів проведення оцінки запасів за міжнародними стандартами;
• упровадження механізмів стимулювання переробки окремих корисних копалин у готову промислову продукцію на території України;
• вдосконалення відносин, пов’язаних з набуттям та реалізацією прав на земельні ділянки для потреб надрокористування;
• визначення механізму обігу корисних копалин (зокрема, будівельного призначення);
• запровадження прозорої системи контролю за дотриманням вимог законодавства про надра;
• визначення вимог до охорони навколишнього природного середовища, сталого використання природних ресурсів та необхідності здійснення оцінки впливу на довкілля згідно з міжнародними нормами;
• удосконалення відносин, пов’язаних з геологічним вивченням та розробкою техногенних родовищ корисних копалин.

✔ Згідно Прикінцевих та перехідних положень Кодекс має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

📌 Після набрання чинності Кодексом, наступні нормативно-правові акти втратять чинність:

• Кодекс України про надра (1994 року)
• Закон України «Про нафту і газ»
• Закон України «Про газ (метан) вугільних родовищ»
• Закон України «Про угоди про розподіл продукції»
• Закон України «Гірничий Закон України»
• Закон України «Про видобування і переробку уранових руд»

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

У Верховній Раді було зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстраційний №4618), яким пропонується врегулювати механізм передачі новостворених інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, побудованих у відповідності до технічних умов, до комунальної власності за відсутності згоди органів місцевого самоврядування на таку передачу.

На сьогодні на законодавчому рівні не врегульовано питання передачі замовником будівництва до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких було передбачено технічними умовами, виданими відповідними органами місцевого самоврядування.

В законодавстві відсутні норми, які б встановлювали обов’язок, а не право, органів місцевого самоврядування прийняти у комунальну власність такі мережі та/або об’єкти.

В результаті того, що дане питання законодавчо не врегульоване, органи місцевого самоврядування користуються відсутністю обов’язку приймати до комунальної власності інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури (хоча при цьому зобов’язують замовників будівництва будувати такі об’єкти шляхом видачі відповідних технічних умов).

Таким чином виникає певна колізія, адже якщо органи місцевого самоврядування відмовляють в наданні дозволу на передачу до комунальної власності інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, які були виконані у відповідності до технічних умов, наданих комунальними службами міста, села, селища, то фактично такі мережі залишаються у власності замовника будівництва, який по завершенні будівництва фактично не буде мати відношення до експлуатації будинків та інженерних мереж.

Враховуючи зазначене, підготовлено вказаний проєкт Закону, який передбачає покладання на відповідні органи місцевого самоврядування обов’язку прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність декількох територіальних громад) інженерні мережі або об’єкти інженерної інфраструктури, якщо необхідність будівництва таких мереж передбачається технічними умовами.

✅ Проектом запопоновано доповнити розділ IV Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новою статтею 39⁴ наступного змісту:

«Стаття 39⁴. Передача у комунальну власність об’єктів інженерної інфраструктури

1. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури, то такі інженерні мережі та/або об’єкти за зверненням замовника відповідні міські, сільські та селищні ради або обласні, районні та районні у містах  ради зобов’язані прийняти у комунальну власність відповідної територіальної громади (або у спільну власність територіальних громад).

2. Передача інженерних мереж та/або об’єктів у комунальну власність (у спільну власність територіальних громад) здійснюється на підставі рішення міської, сільської, селищної, обласної, районної або районної у місті ради, повноваження якої поширюється на територію розміщення такого об’єкта (мережі), яке приймається протягом 60 календарних днів з дня письмового звернення замовника будівництва.».

✔ Поява вказаної статті та, відповідно, обов’язку ОМС прийняти відповідне рішення звісно не гарантує того, що органи місцевого самоврядування не будуть затягувати процес прийняття таких рішень, але, на мою думку, ця норма в майбутньому дозволить замовникам будівництва звертатися до суду з вимогами про відшкодування витрат понесених ними на утримання цих інженерних мереж (за період, коли ОМС мав би прийнти рішення, і до фактичної передачі вказаних мереж/об’єктів).

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021