Статті та аналітика

16 лютого 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстраційний №5071) та проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (про нові штрафи та арешт за самочинне будівництво❗ – читайте в цьому матеріалі).

Законопроектом №5071 пропонується внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

⭕ Отже, що пропонує законопроект №5071:

1. Суттєве посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування.
2. Обов’язковість розробки проектної документації, навіть у випадку отримання будівельного паспорта.
3. Обмеження максимальної площі будинку, який можна будувати на підставі будівельного паспорта, до 350 кв.м (прим. наразі маємо до 500 кв.м)
4. Запровадження можливості будівництва без будівельного паспорта, містобудівних умов та обмежень та дозвільних документів (будівництво на присадибних, дачних і садових земельних ділянках господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою (альтанок, навісів, декоративних фонтанів і басейнів, штучних паркових водоспадів, огорож), споруд для збирання і вивезення відходів, прибудов до існуючих житлових будинків загальною площею до 50 квадратних метрів не потребує отримання будівельного паспорта, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
5. Запровадження комплексної експертизи проектної документації як завершального етапу розроблення проектів будівництва.
6. Декларативний принцип початку будівництва замінюється на «реєстраційний», отже право на виконання будівельних робіт виникатиме лише після державної реєстрації такого права в Реєстр будівельної діяльності.
7. Запровадження (чи навіть повернення) автоматичної реєстрації з присвоєнням реєстраційного номера повідомлень про початок виконання будівельних робіт та дозволів на виконання будівельних робіт (засобами Реєстру будівельної діяльності).
8. Нове визначення підготовчих робіт – це будівельні роботи, які виконуються у підготовчий період після державної реєстрації права на виконання будівельних робіт.
9. Провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), не потребує одержання окремих дозвільних документів для суб’єктів господарської діяльності, що провадять таку діяльність, та їх посадових осіб.
10. Нова редакція статті 38 Знесення самочинно збудованих об’єктів (зокрема, у разі, якщо орган державного будівельного контролю з будь-яких причин не виявив факт самочинного будівництва в процесі будівництва об’єкта, не здійснив необхідних заходів державного будівельного контролю, посадові особи цього органу, які за своїми посадовими обов’язками мають здійснювати державний будівельний контроль, та керівник відповідного керівник відповідного структурного підрозділу з питань державного будівельного контролю несуть відповідальність, установлену Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідальність за невиявлення самочинного будівництва покладається на органи місцевого самоврядування в особі сільських, селищних, міських голів в залежності від територіального розташування об’єкта самочинного будівництва.)
11. Кардинальна зміна процедури прийняття об’єктів в експлуатацію (зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), в тому числі, об’єктів, будівництво яких проводилося на підставі будівельного паспорта (крім об’єктів із незначними наслідками (СС1), які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами), проводиться відповідно до частин першої – четвертої цієї статті особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд (в разі його застосування), після огляду збудованого об’єкта за поданням замовника, шляхом реєстрації акта готовності об’єкта до експлуатації.).
12. За рішенням суду самочинно збудований об’єкт переходить у власність територіальної громади, а витрати на його знесення та компенсація інвесторам житлової нерухомості переходить на орган місцевого самоврядування.
13. Об’єкт будівництва вважається готовим до експлуатації після підключення усіх інженерних комунікації, необхідних для забезпечення життєдіяльності такого об’єкта.
14. Державний будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання будівельних робіт (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
15. Державний містобудівний нагляд – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання структурними підрозділами з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, структурними підрозділами з питань державного будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчими органами з питань державного будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, експертними організаціями та експертами, інженерами технічного нагляду, інженерами-консультантами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (запопоновано нову редакцію вказаною статті).
16. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Будівельний контроль на об’єкті будівництва. Технічний нагляд»
17. ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» запропоновано доповнити новою статтею «Страхування (співстрахування) професійної відповідальності осіб, які пройшли професійну атестацію у сфері містобудівної діяльності та отримали кваліфікаційний сертифікат».

✔ Проект містить ще багато інших змін, які, сподіваюся, зможу проаналізувати вже ближчим часом.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Вже скоро рік як країна живе з «реформою ДАБІ» (мова про постанови КМУ 218 та 219), і одночасно без архітектурно-будівельного контролю, без ліцензування і, фактично, без належним чином функціонуючих органів ДАБК.

З грудня 2020 року почали з’являтися проекти нормативно-правових актів, які покликані в черговий раз реформувати сферу держархбудконтролю та нагляду, мова, зокрема, про проект постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурного-будівельного контролю».

16 лютого 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстраційний №5071) та проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №5072).

Законопроектом №5071 пропонується внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

✔ Мова йде про кардинальні зміни більшості процедур у сфері містобудування – тезово про ці зміни.

Законопроектом №5072 пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», з метою встановлення відповідальності за діяння посадових осіб та виконавців окремих видів робіт (послуг)

⭕ Давайте розглянемо, що пропонує законопроект №5072 (тезово):

❗ Суттєве посилення відповідальності за порушення у сфері містобудування (адміністративна та кримінальна відповідальність):

• мінімальний штраф за будівництво садибного, дачного або садового будинку без повідомлення ДАБІ становитиме 68 000 гривень;
• штраф за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушенням вимог законодавства (щодо СС1) – 2 837 500 грн.);
• штраф за експлуатацію об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів з незначними наслідками (СС1), в тому числі, об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, – 68 000 – 85 000 гривень;
• штраф за порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням законодавства, установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм і правил, – 170 000 – 340 000 грн.
• штраф за порушення вимог закону та строків реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об’єктах із незначними наслідками (СС1), в тому числі будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, реєстрації акта готовності об’єкта до експлуатації, вимагання під час реєстрації таких актів, документів, не передбачених законодавством, або реєстрація цих документів із порушенням законодавства, – 170 000 – 340 000 грн.
• за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного будівельного контролю та державного містобудівного нагляду – 102 000 – 119 000 грн.
• за недопущення посадових осіб органів державного будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного будівельного контролю – 102 000 – 119 000 грн.
• самочинне будівництво будівель або споруд, тобто виконання будівельних робіт на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил та/або проектної документації, – штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.
• самочинне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, – штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.
• за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин – штраф або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або без такого.

📌 Адміністративна відповідальність за окремі види порушень, зокрема, допущені при видачі позитивного висновку комплексної експертизи проектної документації, підписання акту готовності об’єкта до експлуатації на об’єкт, збудований з порушеннями проектної документації, здійснення авторського та технічного нагляду з порушеннями вимог законодавства, виконання окремих видів робіт без кваліфікаційного сертифікату та договору страхування, тощо;

📌 Кримінальна відповідальність за видачу завідомо неправомірного експертного висновку; порушення виконавцями робіт, пов’язаних з містобудівною діяльністю; нездійснення державного будівельного контролю та державного містобудівного нагляду.

📌 Розширення кола суб’єктів, на яких може бути накладений штраф

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (ПКМУ від 03 червня 2020 року №483) визначають доволі обмежений перелік підстав для внесення змін до договору оренди державного або комунального майна, зокрема щодо цільового призначення використання об’єкта оренди.

Якщо орендар отримав майно за результатами аукціону, умови якого при цьому не містили обмежень щодо цільового призначення, то за загальним правилом орендар може змінювати цільове використання об’єкта оренди на власний розсуд.

✔ З іншої сторони, пункт 126 Порядку встановлює обмеження, відповідно до якого внесення змін до договору оренди майна в частині зміни цільового призначення не допускається:

• для договорів, укладених до набрання чинності Законом (прим. Закон набрав чинності 27.12.2019 року), крім випадків, коли договір укладено за результатами конкурсу або з єдиним претендентом (за результатом вивчення попиту) в межах цільових призначень, визначених Фондом державного майна, і зміна цільового призначення не призведе до зменшення розміру орендної плати, яку орендар сплачує за результатами конкурсу (вивчення попиту);
• для договорів, укладених після набрання чинності Законом, за умовами яких орендар не має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням (зобов’язаний використовувати майно за визначеним цільовим призначенням).

Таким чином, щоб дати можливість орендарям, які уклали договори оренди до введення в дію Закону, змінювати цільове призначення за договором, Фонд має затвердити відповідний перелік таких видів діяльності.

📌 Перелік* цільових призначень, в межах яких можливе внесення змін до договорів оренди, укладених до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна», в частині зміни цільового призначення орендованого майна (витримка):

• Казино, інші гральні заклади, розміщення гральних автоматів.
• Пункти продажу лотерейних білетів, пункти обміну валюти.
• Фінансові установи, ломбарди, біржі, брокерські, дилерські, маклерські,
  рієлторські контори (агентства нерухомості), банкомати.
• Ресторани з нічним режимом роботи.
• Розміщення салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів
• Розміщення ресторанів.
• Розміщення приватних закладів охорони здоров’я.
• Розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв.
• Розміщення ветеринарних лікарень (клінік), лабораторій ветеринарної медицини.
• Розміщення приватних закладів освіти.
• Розміщення суб’єктів господарювання, що здійснюють проектні, проектно-вишукувальні, проектно-конструкторські роботи.
• Розміщення суб’єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень.

* Зміна цільового призначення за договором оренди може відбуватися лише в межах зазначеного переліку. Поточне цільове призначення за чинним договором оренди, та нове цільове призначення, мають бути передбачені зазначеним переліком.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій Брикайло, DREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021