Вимоги до встановлення парканів на присадибних, садових та дачних ділянках врегульовано цілою низкою нормативно-правових актів, частина з яких містить загальні положення про влаштування огорож, а частина – встановлює конкретні вимоги та обмеження (в т.ч. щодо висоти) при спорудженні парканів.
📌 Потрібно також звернути увагу, що в статутах садових товариств та дачних кооперативів можуть бути встановлені певні вимоги та обмеження до встановлення парканів (відмінні від встановлених ДБН).
📌 Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.
📌Важливо:огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиціта межі ділянки!Тобто, у випадках, коли червоні лінії проходять безпосередньо по земельній ділянці (перетинаючи її), паркан (огорожу) дозволяється встановлювати без виступу за червоні лінії – фактично, всередині ділянки, а не по її межі.
Відповідно до положень п. 6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови.
⭕️ При цьому, висота огороджень має бутине більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.
📌 Правила добросусідства: потрібно також пам’ятати, що згідно положень Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Так, згідно п. 6 вказаного вище Переліку, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.
⭕️ Таким чином, станом на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних, садових та дачних ділянках.
Законодавство
Чинні нормативно-правові акти, які регулюють влаштування парканів (огорож) та/або пов’язані із їх зведенням (станом на 21.01.2021 року):
Постанова КМУ від 07.06.2017 року №406Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію
✔ Введення в експлуатацію об’єктів, які збудовані без оформлення дозвільних документів у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року, можливе у спрощеному порядку — Будівельна амністія 2018-2021. А якщо будинок було зведено до 05 сепрня 1992 року, то він взагалі не потребує прийняття в експлуатацію.
Згідно Порядку, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
📍 Чинне законодавство дозволяє здавати в експлуатацію окремі будинки, будівлі, споруди (якщо згідно з будівельним паспортом було передбачено будівництво декількох об’єктів). Таким чином, можна, наприклад, здати в експлуатацію вже зведений житловий будинок, а господарські будівлі та споруди, передбачені будпаспортом, збудувати та, відповідно, здати їх в експлуатацію, пізніше.
Які документи необхідні для введення будинку в експлуатацію?
Зареєстроване ДАБІ повідомлення про початок виконання будівельних робіт (повідомлення про внесення змін) або відповідний реєстраційний номер (номери), а також документи, які підтверджують дату подання такого повідомлення (повідомлень). У випадку подання декларації через портал ДІЯпотрібно знати лише реєстраційний номер повідомлення. При поданні документів в паперовому вигляді та за відсутності інформації про дату подання повідомлення до ДАБІ, Ви можете подивитися дату реєстрації (не подання) Вашого повідомлення в Telegram-бот DabiBot або на сайті URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ), або подати запит на публічну інформацію (саме щодо дати подання повідомлення) через сайт ДАБІ. Через ботВи також можете подати запит на отримання копії зареєстрованого повідомлення.
Документи на земельну ділянку, паспорт (або інший документ) та номер облікової картки платника податків. У випадку подання декларації он-лайнінформація про власника (замовника), дані дозвільних документів та інформація про земельну ділянку буде завантажена автоматично.
Фактично, окрім документів, які зазначалися у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та реєстраційного номеру повідомлення, потрібен лише технічний паспорт БТІ на збудований (завершений будівництвом) об’єкт (об’єкти).
Комунальне чи приватне БТІ?
Замовити технічний паспорт можна в будь-якому БТІ — як в комунальному, так і в приватному.
Згідно законодавства, технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна проводиться суб’єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Отже, обов’язковою умовою є наявність у особи, що проводить техінвентаризацію, чинного сертифікату.
Декларація подається в одному належним чином заповненому та підписаному примірнику.Чинне законодавство не передбачає подання додаткових примірників декларації або будь-яких інших документів (наприклад, будівельного або технічного паспорту, документів на земельну ділянку, повідомлень тощо).
Декларація про готовність об’єкта до експлуатації в паперовому вигляді подається до відповідного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), а в електронному вигляді (он-лайн) – через портал ДІЯ.
❗Строки: у зв’язку з розповсюдженням COVID-19, ще в березі 2020 року було прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), згідно Прикінцевих положень якого «з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення».
⭕ Таким чином, на сьогодні строк розгляду поданої декларації може становити як 10 робочих днів, так і кілька тижнів або й місяців!
У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може подати її повторно.
Реєстраційний номер декларації є підтвердженням того, що об’єкт введено в експлуатацію, і це дає можливість особі звернутися за реєстрацією права власності на такий об’єкт (за умови наявності адреси об’єкту). Про реєстрацію декларації або її повернення можна дізнатися на веб-сайті ЄДЕССБ або на порталі URBANDATA чи в Telegram-бот DabiBot.
Зокрема, згідно п. 6, до них віднесено: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків — щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Земельний податок (за 2020 рік) у 2021 році мають сплачувати власники земельних ділянок (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні та юридичні особи (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України, ст. 269.1 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Органи місцевого самоврядування самостійно встанoвлюють ставки плати за землю тa пільги щодо земельного податку, щo сплачується на відповідній території.
Відповідні рішення мають бути оприлюднені та, як правило, бути доступними онлайн — на сайтах відповідних органів або на сайті Державної фіскальної служби України.Проте повний текст рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві з усіма змінами та доповненнями недоступний на веб-сайті КМР!У зв’язку з чим, я звернувся до КМР з відповідним запитом.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель — не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюєтьcя у розмірі нe більше 12 відсотків їx нормативної грошової оцінки зa земельні ділянки, якi перебувають у постійному користуванні cуб’єктів господарювання (крiм державної тa комунальної форм власності).
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються:
за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, – у розмірі не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області,
для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі,
для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.
🎯 На 2020 рік в Києві суттєво знижено ставки земельного податку на присадибні та садові ділянки – до 0,3% від їх нормативної оцінки, та на ділянки для дачного будівництва – до 0,1% їх нормативної оцінки. Вказані ставки затверджені Рішенням КМР від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві.
✅ Раніше (в 2019 році) ставка була 1%, отже в 2020 році ставка земельного податку на присадибні, садові та дачні ділянки в столиці знизилася в 3-10 разів порівняно з 2019 роком!
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й інші пільги.
Строк сплати податку
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку, а у разі припинення права власності або користування земельний податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності у поточному році.
⚠️ Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Базовим податковим (звітним) періодом для сплати земельного податку є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідальність та звільнення від неї
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
⭕️ Фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у встановлені строки (ст. 287 ПКУ).
