Реконструкція: з 01.03.2020 неможливо отримати містобудівні умови за відсутності кадастрового номеру ділянки?

01.03.2020 року набрали чинності зміни до ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо порядку отримання містобудівних умов та обмежень (МУО)внесені Законом №199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (199-IX від 17.10.2019 року).

📍 Статтю оновлено 21.04.2020 року!

Серед іншого, потрібно звернути увагу на той момент, що тепер в заяві на отримання МУО обов’язково має бути зазначено кадастровий номер земельної ділянки, на якій заплановано будівництво (зокрема, і реконструкцію).

⭕️ Таким чином, з 01.03.2020 року в ситуаціях, коли земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, подати заяву на отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію стало неможливо!

Саме таку позицію озвучив нещодавно заступник очільника Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) Юрій Тацій.

Поруч із цим, потрібно звернути увагу на положення ч. 4 статті 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року, згідно з якими реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Аналогічне положення міститься у примітках до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт для СС1, а в Повідомленні про початок будівництва на підставі будівельного паспорта примітка має таку форму: реконструкція об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаменту у плані може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже, ми бачимо, що з одного боку законодавство дозволяє особі отримати право на виконання будівельних робіт щодо реконструкції об’єкта за відсутності документів на земельну ділянку (хоча іноді це не означає відсутності кадастрового номеру!); а з іншого – неможливість отримати містобудівні умови та обмеження (МУО) на здійснення реконструкції за відсутності кадастрового номеру.

Тут також потрібно зазначити, що у переліку документів на отримання МУО і раніше було зазначено про необхідність подавати документи, що посвідчують право на землю (але була відсутня вимога зазначати кадастровий номер ділянки в заяві).

При цьому, органи містобудування та архітектури до 01.03.2020 року приймали заяви, та видавали МУО в ситуаціях, коли, наприклад, здійснювалася реконструкція квартир під нежитлові приміщення різного призначення (під перукарні, стоматології, магазини, медичні кабінети, офіси тощо), але земельна ділянка не була оформлена (або був відсутній кадастровий номер), хоча і попередня редакція ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала необхідність подавати в пакеті документів і документи на землю, і додатково витяг із Державного земельного кадастру.

📌 Важливо: з 01.12.2019 року заборонено розміщення хостелів та готелів, ветклінік та саун тощо у житлових будинках (ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки)

❌ Незважаючи на описані зміни, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень не змінилися, і такими підставами були та є:

  1. неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
  2. виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
  3. невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Фактично, і раніше (до 01.03.2020 року) органи містобудування мали законну підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у випадку відсутності документів на землю; а з 01.03.2020 року з’явився додатковий привід не приймати документи (відсутність кадастрового номеру в заяві).

🎯 Разом із тим, до 01.03.2020 року МУО видавалися. І Евгений Поляков мені надав копію листа Мінрегіону від 28.10.2019 року щодо можливості не надавати документи на землю у випадках, коли наміри забудови підпадають під дію ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (листи не є нормативно-правовими актами!).

🔎 На мою думку, з 01.03.2020 року лише додалося неузгоджень між різними нормативно-правовими актами, що тільки ускладнило ситуацію. В даному випадку, є необхідність внести зміни саме до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і врегулювати можливість здійснення реконструкції об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаменту у плані (відкоригувавши при цьому і положення статті 29 вказаного Закону).

✅ Вже після підготовки статті 21.04.2020 року мною було отримано Лист Мінрегіону від 21.04.2020 щодо зазначення кадастрового номеру у заяві на видачу містобудівних умов та обмежень: «Таким чином, об’єкти та види будівництва, передбачені зазначеною статтею Закону, є виключенням із загальних правил і можуть бути реалізовані без документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У такому випадку у заяві на отримання містобудівних умов та обмежень не вказується кадастровий номер земельної ділянки, а пакет документів не копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копію договору суперфіцію

🏠 Містобудування в Україні

 📊 URBANDATA — Реєстр дозвільних документів ДАБІ

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

«Невикористання ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» – в чому різниця?

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25.03.2020 року по справі №715/214/17-ц щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок у зв’язку з тим, що орендарем вони не оброблялись та не використовувались за цільовим призначенням (а саме: не оралися, посів сільськогосподарських культур не проводився, не здійснювались заходи боротьби з бур’янами, земельні ділянки знаходяться у занедбаному стані, забур’янені та заліснені), прийшов, зокрема, до наступного висновку:

🎯 «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за правовою природою:

  • останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення.
  • використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020

Порядок переведення садових будинків в житлові не містить жодних вимог до цільового призначення землі

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 30.03.2020 року по справі №363/541/16-а щодо правомірності рішення про відмову у переведенні садового будинку у жилий у зв’язку з відсутністю прав на зміну цільового призначення земельної ділянки, прийшов до наступних висновків:

Оновлений актуальний матеріал: Порядок переведення садових та дачних будинків в житлові зміниться (2025)

🎯 Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь. При цьому, будь-яких вимог до земельних ділянок, на яких розташовані дані будинки, Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, не містить; також не містить будь-яких умов і Житловий кодекс України.

🎯 Порядком переведення дачних і садових будинків передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов’язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2 до Порядку).

🔎 Садовий будинок: об’єкт житлової нерухомості чи ні?

📍 Варто додатково зазначити, що після переведення садового будинку в житловий, виникає колізія: цільове призначення земельної ділянки не відповідає типу розміщеного на ній об’єкту. І це може стати підставою для відмови у посвідченні нотаріусами угод по відчуженню будинку та ділянки (фактично, особа обмежена у можливості вільно розпоряджатися своїм майно). Нажаль, далеко не завжди зміна цільового призначення земельної ділянки (з садової на присадибну) буде можливою.

🏠 Містобудування в Україні

ℹ️ Telegram-канал

Юрій Брикайло, DREAMDIM

Ⓒ 2020