Головний архітектор та повноваження щодо погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення

04 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №2680), яким, серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про архітектурну діяльність» щодо повноважень головних архітекторів міст, районів.

⭕️ Так, прийнятим Законом частину шосту статті чотирнадцятої ЗУ «Про архітектурну діяльність» викладено в новій редакції:

1) Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів будівництва, розташованих в історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, проектні рішення площ, парків, скверів, пішохідних вулиць, бульварів та набережних, окрім науково-проектних рішень з реставрації об'єктів культурної спадщини та проектних рішень, відібраних за результатами архітектурних конкурсів, проведених відповідно до вимог чинного законодавства. Погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення об'єктів будівництва відбувається після отримання замовником вихідних даних на проектування.



Керівник уповноваженого органу містобудування та архітектури, який за посадою є головним архітектором відповідної адміністративно-територіальної одиниці, залучає до розгляду містобудівних та архітектурних проектних рішень архітектурно-містобудівну раду (у разі її утворення).

Архітектурно-містобудівна рада надає рекомендації з питань об'ємно-просторової композиції, планувальних рішень, впливу силуету об'єкту на оточуюче міське довкілля, функціональних та естетичних показників, архітектурного вирішення фасадів, благоустрою території. Рекомендації архітектурно-містобудівної ради надаються з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини (за наявності). За результатами розгляду містобудівних та архітектурних проектних рішень на архітектурно-містобудівній раді головний архітектор міста, району погоджує ці проектні рішення із врахуванням рекомендацій архітектурно-містобудівної ради, за необхідності надаючи рекомендації та зауваження. Це погодження, а також рекомендації та зауваження мають бути врахованими при проектуванні і затвердженні проектної документації на об'єкт будівництва.

У разі відсутності архітектурно-містобудівної ради при спеціально уповноваженому органі містобудування та архітектури головний архітектор міста, району звертається до архітектурно-містобудівної ради вищого рівня.

🔎 Розмежування функцій органів містобудування та архітектурно-містобудівні ради (проект НПА не було подженого ДРС України).

Погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення таких об'єктів є адміністративною послугою в розумінні Закону України Про адміністративні послуги. Суб'єктом надання адміністративної послуги є уповноважений орган містобудування та архітектури.

✔ Для отримання погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень, вказаних в даній статті закону, замовник надає до уповноваженого органу містобудування та архітектури наступні документи:

  • заява;
  • копії документів, що посвідчують особу замовника;
  • копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію — у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  • копії документа, що посвідчує право власності на об’єкт або об'єкти нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці — у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції);
  • передпроектні або ескізні пропозиції (розділ «Архітектурні рішення»), що включають: пояснювальну записку; ситуаційний план; принципові рішення генерального плану забудови земельної ділянки; поповерхові плани; архітектурні рішення фасадів; розрізи; візуалізація архітектурних рішень об'єкту проектування або макет (модель); візуалізація об'єкту проектування в панорамі міста або макет (модель).

Погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень надається безкоштовно.

Граничний строк надання адміністративної послуги: 15 робочих днів.

✔ Підставами для відмови у наданні адміністративної послуги є:

  • неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання погодження;
  • виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
  • невідповідність архітектурних проектних рішень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану, плану зонування або детальному плану території);
  • негативний висновок розгляду Архітектурно-містобудівною радою.

Відмова у наданні погодження здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

🔎 Забудовники не зобов'язані отримувати погодження Мінкульту при здійсненні забудови при відсутності визначених меж історичних ареалів



📌 Поруч із цим, згідно положень ч. 6 статті 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

В даному випадку, постає питання чи зазначені вище зміни не суперечать положенням ч. 6 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»?

— Формально не суперечать, оскільки мова йде не про погодження проектної документації, а про стадію, яка передує розробці такої документації. При цьому, згідно чинного законодавства, проектна документація це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва. І як ми бачимо, «погодження» має містити «рекомендації з питань об'ємно-просторової композиції, планувальних рішень, впливу силуету об'єкту на оточуюче міське довкілля, функціональних та естетичних показників, архітектурного вирішення фасадів». На мою думку, це може призвести до судових спорів.

Окрім того:

  1. «погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень» не віднесено до вихідних даних на проектування в розумінні ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а на мою думку це варто було б зробити, щоб зняти питання обов'язковості отримання вказаного документу;
  2. відсутнє визначення терміну «врахування», що на практиці може призвести до того, що врахувавши, наприклад, лише 1 пункт з 10-20 викладених в «погодженні», проектувальником (та замовником) буде формально виконано вимоги ст. 14 ЗУ «Про архітектурну діяльність»;
  3. можуть виникнути питання щодо відповідальності за неврахування такого погодження при проектуванні і затвердженні проектної документації на об'єкт будівництва (хоча тут, на мою думку, можливе буде застосування ч. 1 ст. 96-1 КУпАП та ч. 1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; але тут також потрібно звернути увагу на п. 2).

🎯 Зважаючи на обґрунтування та мотивацію для прийняття описаної зміни, я б відніс ці зміни до позитивних. Проте, в існуючих реаліях будь-які додаткові регулювання (погодження) можуть суттєво ускладнити (відповідно, зробити дорожчим) будівництво в історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.

🎯 Поруч із цим, замовник завжди може піти шляхом архітектурного конкурсу, і тоді він не потребуватиме погодження містобудівного та архітектурного проектного рішення об'єктів будівництва.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *