28 жовтня 2020 року Міністерством культури та інформаційної політики України було направлено на погодження в ДРС проєкт Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові.
❗️ Щодо тексту документу, який надійшов на погодження: на сайті Державної регуляторної служби України розміщено лише один (!) з 83-х аркушів проєкту Закону, а також відсутня повністю порівняльна таблиця та повідомлення про оприлюднення проєкту. А на сайті МКІП є лише текст проєкту, який було оприлюднено в квітні 2020 року, без пояснювальної записики та аналізу впливу (а порівняльну таблицю розмістили за іншим посиланням чомусь).
Тому наразі невідомо чи було внесені будь-які зміни до проєкту, оприлюдненому в квітні цього року, і який саме проєкт подано в ДРС на погодження!
✅ Нижче наведу основні моменти, які містить квітневий проєкт, а спершу статистика від МКІП:
📍 З понад 140 тисяч пам’яток культурної спадщини, які перебувають на державному обліку, території визначені лише для 1% пам’яток. Враховуючи те, що землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, відповідно до статті 53 Земельного кодексу є землями історико-культурного призначення порядок використання яких визначається законом, така ситуація не може не відображатись на регламентації правил та процедур, пов'язаних з використанням таких земель.
📍 Тільки 9% пам’яток культурної спадщини мають розроблені і затверджені в установленому порядку межі і режими використання зон охорони пам’яток
📍 34% історичних населених місць (136 з 401) мають визначені та затверджені в установленому порядку межі і режими використання історичних ареалів (частини історичного населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку)
📍 Понад 90% інформації про об'єкти культурної спадщини зберігається виключно на паперових носіях та розрізнено, документообіг є виключно паперовий. Брак інформації про об'єкти культурної спадщини та їх реальний стан унеможливлює повне врахування пам'яткоохоронних обмежень в земельному та містобудівному кадастрах, при планування та забудові територій, а відтак впливають на розвиток містобудування історичної частини міст, забезпечення належної охорони культурної спадщини та використання її економічного потенціалу для сталого розвитку держави.
📍 Існуючі обмеження пам'яткоохоронного режиму пам’яток також не є відкритими даними, що призводить до обмеження при планування суб’єктами господарювання своєї діяльності, відсутності прозорого механізму надання адміністративних послуг, у тому числі документів дозвільного характеру, ефективного контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону культурної спадщини, високих корупційних ризиків, зловживань у сфері охорони культурної спадщини тощо.
📍 Доволі низьким залишається розмір штрафних санкцій за порушення у сфері охорони культурної спадщини, який з 2000-го року залишився не змінний.
🛑 Обмеження висотності в Києві: з 01.01.2019 року не можна будувати висотки в центрі столиці
Законопроектом пропонується:
🎯 Розбудова системи інституційної спроможних органів охорони культурної спадщини, а саме передбачається:
- створення окремого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, підпорядкованого КМУ, координація якого здійснюється через Міністра культури (задля здійснення компетенцій із обліку об’єктів культурної спадщини в тому числі із застосуванням цифрових технологій, встановленні режимів їх використання, моніторингу найбільш цінних об'єктів та оцінки проектів реставрації та будівництва на таких об'єктах, постійного контролю за станом їх збереження);
- створення окремого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини, підпорядкованого КМУ, координація якого здійснюється через Міністра культури (задля здійснення нагляду за діяльністю органів охорони культурної спадщини на місцевому та на національному рівні, оцінці їх рішень встановлених правилам та регламентам, скасуванні таких рішень у разі невідповідності встановленим правилам та регламентам, а також видання обов'язкових до виконання приписів щодо здійснення відповідних дій у сфері охорони культурної спадщини);
- суттєве розширення повноважень обласних державних адміністрацій у сфері охорони культурної спадщини, а також встановлення чітких правил, якими слід керуватись при прийнятті рішень;
- можливість передачі самоврядних повноважень держави (в рамках децентралізації) спеціально утвореному органу міських рад та ради об’єднаних територіальних громад.
🎯 Запровадження чітких нормативів захисту територій пам’ятки, зони охорони та історичного ареалу, правил та процедур ведення господарської діяльності та будівництва на таких захищених територіях (зокрема, нормативне встановлення чітких меж таких територій, їх режимів використання з безумовним врахуванням встановлених нормативів у земельному та містобудівному кадастрі).
🎯 Запровадження системи державного контролю (нагляду) у сфері охорони культурної спадщини, яка включає:
- державний контроль у сфері охорони культурної спадщини як сукупність заходів для недопущення пошкодження, руйнування об’єкта контролю, усунення загроз або можливих загроз знищення або пошкодження, заподіяння шкоди об’єкту державного контролю, забезпечення дотримання встановлених відповідно до цього Закону режимів використання та захист традиційного характеру середовища. Забезпечується шляхом створення системи моніторингу за станом збереження об’єктів культурної спадщини та охоронюваних територій; прийняттям управлінських рішень, що включають розробку механізму оптимального функціонування об’єкта державного контролю, запобігання його руйнуванню або заподіянню шкоди та призначення у зв’язку з цим охоронних заходів, а також застосування заходів реагування у разі виявлення порушень Закону;
- державний нагляд у сфері охорони культурної спадщини як сукупність заходів, спрямованих на дотримання органами охорони культурної спадщини вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
- чіткий розподіл компетенцій органів охорони культурної спадщини, які здійснюють контроль і нагляд у сфері охорони культурної спадщини.
🎯 Гармонізація містобудівного законодавства із законодавством у сфері охорони культурної спадщини, яка включає:
- включення результатів оцінки проектів реставрації та будівництва, здійснених органами охорони культурної спадщини, до переліку документів, які дають замовнику право виконувати будівельні роботи;
- можливість скасування відповідними державними органами права замовника виконувати будівельні роботи, якщо ним не отримано від органів охорони культурної спадщини оцінку проектів реставрації та будівництва, якщо така оцінка передбачена Законом України «Про охорону культурної спадщини».
style="display:block"
data-ad-format="fluid"
data-ad-layout-key="-fb+5w+4e-db+86"
data-ad-client="ca-pub-2601889031568289"
data-ad-slot="5406117927">
🎯 Посилення відповідальності за порушення у сфері охорони культурної спадщини, що вкючає:
- криміналізацію діянь, пов’язаних із самочинним будівництвом будівель або споруд в історичному ареалі історичних населених місць, на території історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, об’єкта всесвітньої спадщини або в його буферній зоні.
- підвищення розміру штрафних санкцій за адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини до 1 700 000 грн. (на юридичних осіб) та 170 000 грн. (на фізичних осіб).
🎯 Запровадження єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері охорони культурної спадщини, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених Законом адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини. Електронна система також передбачає:
- запровадження відкритого доступу до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи;
- оплату штрафів за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини за допомогою електронної системи;
- запровадження отримання результатів надання адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням.
🎯 Врегулювання питань надання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини:
- визначення переліку документів для отримання адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини, підстав для зупинення розгляду поданих документів, відмови у наданні адміністративних послуг;
- дерегуляція відносин з надання погодження дозволу на рекламу, погодження проекту землеустрою, науково-проектної документації із збереження пам’ятки, дозволу на земляні роботи, реєстрації дозволів на проведення археологічних досліджень в органах охорони культурної спадщини.
Ⓒ 2020