Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові №814/162/16 від 03.11.2020 року щодо визнання протиправними дій начальника інспекції ДАБК, визнання протиправними та скасування протоколів, приписів та постанов ДАБІ, прийшов до настпуних висновків:
Реконструкція, капітальний vs поточний ремонт
Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво — це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Капітальний ремонт — це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.
Реконструкція — перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Реконструкція житлових будинків: зміни з 01.12.2019
⭕ Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва.
🔎 Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17 та від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16.
При цьому, як вірно установлено судами попередніх інстанцій, позивачем виконано ремонтні роботи, які полягали у монтажі скляних стінок, облаштуванні броньованими панелями приміщення каси, фарбуванні стін, заміні дверей, розміщенні вивісок з назвами та логотипами банку.
⭕ Колегія суддів вважає, що зазначений обсяг ремонтних робіт, який був виконаний позивачем у приміщенні ... жодним чином не змінило площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення самого приміщення. Зазначені роботи є дрібними, направлені лише на підтримання експлуатаційних якостей приміщення, без мети зміни конструктивних елементів споруди, та можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт. Щодо скляних стінок та броньованих панелей, то як вірно вказано судом першої інстанції вони взагалі є тимчасовими конструкціями, легко розбираються і не відносяться конструктивних елементів приміщення.
Зміна виду діяльності та призначення нежитлових приміщень
⭕ Так само і сама по собі зміна виду діяльності, яку здійснює суб'єкт господарювання, не може вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не передбачає його перебудови.
⭕ Відповідно до Технічного паспорту приміщення ... за функціональним призначенням є нежитловим приміщенням, а тому може мати будь-яке призначення, оскільки конкретне функціональне призначення не визначено проектною документацією та/або правовстановлюючими документами.
Використання позивачем зазначеного приміщення під банківську установу не суперечить функціональному призначенню нежитлового приміщення.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що позивач не проводив реконструкції приміщення, а лише виконував роботи з поточного ремонту, а тому в нього не було обов'язку реєструвати відповідну декларацію у органах державного архітектурно-будівельного контролю з подальшим прийняттям об'єкту в експлуатацію.
Ⓒ 2021