Проблемні об’єкти житлового будівництва – перелік «довгобудів»

Тема довгобудів (проблемних об’єктів будівнцтва) є актуальною вже багато років. Періодично розробляються законопроекти та підзаконні нормативно-правові акти, які покликані або унеможливити появу нових довгобудів, або мають на меті захистити постраждалих «інвесторів», або мають вирішити проблему з довгобудами раз і назавжди.

Нещодавно (08.12.2021 року) Мінрегіон оприлюднив проект Закону України «Про сприяння постраждалим інвесторам у добудові проблемних об’єктів багатоквартирного житлового будівництва». Також вже доступні результати цього обговорення.

А вже 15 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України приймає постанову №1327 Деякі питання формування переліку об’єктів житлового будівництва, що не прийняті в експлуатацію (т.зв. довгобудів).

Так, згідно Порядку до переліку включається інформація про житлові будівлі або їх комплекси (у тому числі ті, які мають ознаки самочинного будівництва) (далі — об’єкти будівництва), які одночасно відповідають таким критеріям:

  • за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів будівництва із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3);
  • фінансування об’єктів будівництва здійснювалося з використанням залучених коштів фізичних та/або юридичних осіб;
  • об’єкти будівництва не прийняті в експлуатацію у строк понад два роки із запланованої дати введення в експлуатацію згідно з договорами, відповідно до яких залучено кошти фізичних та/або юридичних осіб, або згідно з проектною документацією;
  • будівельні роботи на об’єкті будівництва не проводяться понад два останніх роки.

Таке визначення співпадає з запропонованим у названому вище законопроекті: довгобуд – об’єкт багатоквартирного житлового будівництва (сукупність таких об’єктів), який має такі ознаки: фінансування його будівництва здійснювалося із залученням коштів інвесторів, не прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку у строк понад два роки із запланованої дати прийняття в експлуатацію згідно з договором або згідно з проектною документацією або будівельні роботи на якому не ведуться понад два останні роки до моменту набрання чинності цим законом та який залишається не прийнятим в експлуатацію на дату набрання чинності цим Законом.

⭕  Проте, чи є вказані вище ознаки таким, що охоплять всі довгобути?

На мою думку та оскільки історія довгобудів наліучує вже більше десятка років, вказаних вище ознак недостатньо, щоб виявити усі проблемні об’єкти. Сподіваюся, що переліченим вище ознакам (у сукупності) відповідатиме хоча б 20% проблемних об’єктів.

Насправді ми маємо занадто велике «різноманіття» довгобудів, і чотирьох критеріїі не досить, щоб їх всі ідентифікувати.

Окрім того, такий критерій як «непроведення будівельних робіт» є досить спірним і може бути використано замовником, щоб об’єкт не потрапив до переліку – достатньо просто виконувати будь-які будівельні роботи хоча б раз в рік та фіксувати це в відповідних журналах.

Також до переліку не потраплять об’єкти, що за класом наслідків належать до СС1. Здавалося б це мова про приватні або просто невеликі будинки, проте під СС1 будувалися і висотки, і велика кількість багатоквартирних будинків в Київській області.

В будь-якому випаду, перші законодавчі спроби скласти перелік проблемних об’єктів будівництва – це великий плюс. Разом із цим, дуже важливо, щоб на цьому процес не зупинився.

📌  На мою думку, без повного переліку проблемних об’єктів та подальшого аналізу причин, які призвели до того, що об’єкт став довгобудом, буде неможливо ні запобігти появі таких об’єктів у майбутньому, ні вирішити проблеми існуючих «інвесторів».

Вважаю, що приблизно половину довгобудів можна завершити без суттєвих фінансових та часових витрат, ще приблизно чверть об’єктів потребуватиме пошуку додатковго фінансування і вирішення певних юридичних проблем, і лише близько 10% – це дійсно дуже проблемні об’єкти, які, можливо, будуть знесені…

Історія: Проект Закону Про захист прав постраждалих фізичних осіб при будівництва житлової нерухомості – 2018-й рік:

довгобуд – багатоквартирний будинок, спорудження якого відбувалось із залученням коштів фізичних та/або юридичних осіб, не прийнятий в експлуатацію у визначений договором або графіком робіт строк;

проблемний об’єкт – довгобуд, визнаний проблемним об’єктом у судовому порядку або після закінчення трирічного терміну з часу невиконання взятих на себе замовником/забудовником зобов’язань щодо прийняття багатоквартирного будинку в експлуатацію, відповідно до договору.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

Тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва – мертва норма?

Нещодавно Верховна Рада прийняла за основу Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстраційний №5877).

Мова про посилення відповідальності за порушення у містобудівній сфері йде вже давно. На початку року вже були законопроекти, які передбачали штрафи в кілька мільйонів гривен…

Всі попередні інціативи так і залишилися проектами, а законопроект №5877 нещодавно, а саме 15 грудня 2021 року, пройшов перше читання.

Вказаним документом «пропонується внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині актуалізації складу злочинів за правопорушення у сфері містобудування, а також збільшення відповідальності за злочини, передбачені відповідними кодексами» (звичайно тут варто зазначити (і так було б коректніше), що мова йде не виключно про злочини, а й про адміністративні правопорушення).

Тимчасовий арешт

Серед новел, якими запропоновано доповнити чинне законодавство, я б виділив «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва».

З моменту, коли подібне формулювання і опис процедури такого арешту я почув вперше, мене не покидає дмка про те, що подібна процедура не стане дієвою, та і взагалі її реалізація на практиці є вкрай сумнівною. Той факт, що арешт об’єктів самочинного будівництва буде здійснюватися на підставі рішення органу місцевого самоврядування та й ще навіть до того, як вирішена справа про адміністративне правопорушення, викликає до того ж занепокоєння. Фактично, депутати ОМС, на мою думку, беруть на себе функції суду або органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Існуюче законодавство, зокрема, наділяє осіб, що здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, правом складати приписи про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт; і метою таких приписів як раз і є «запобігання можливості їх (прим. об’єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення»).

📌 Фактично, має місце дублювання заходів: рішення про тимчасовий арешт та приписи.

Обидва заходи направлені на один і той самий результат, а отже незрозуміло навіщо дублювати заходи та відповідальність.

Поруч із цим, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження наразі передбачений у Кримінальному процесуальному кодексі України. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Оскільки арешт майна є за своєю суттю певним обмеженням гарантованого ст. 41 Конституції України права власності, то в кримінальному провадженні він можливий виключно за ухвалою слідчого судді або суду (ст. 170 КПК) (з висновку Головного науково-експертного управління ВРУ).

Як бачимо, законопроектом №5877, хочуть надати ОМС невластиві їм повноваження, дозволити депутатам ОМС своїм рішенням обмежувати гарантоване Конституцією право на користування та розпорядження майном, що, на мою думку, призведе лише до зловживань з боку ОМС…

Про термінологію

В законодавстві відсутній термін «об’єкт незаконного (самочинного) будівництва». Звісно, самочинно збудований будинок (об’єкт) є річчю (в розумінні Цивільного кодексу), але не є окремим об’єктом права власності.

Отже, мова може йти, наприклад, про сукупність будівельних матеріалів, а не про конкретно визначений об’єкт, тож абсолютно незрозуміло що саме буде арештовано і яким чином.

Можливо був би сенс говорити як раз про арешт будматеріалів, але, на мою думку, щоб запобігти «можливості їх (прим. об’єктів самочинного будівництва) подальшого використання, експлуатації, будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту, демонтажу (знесення) тощо), знищення» потрібно арештовувати не «використані» будівельні матеріали, а ті, за допомогою яких, незаконне будівництво могло б бути продовжено. Проте неможливо арештувати те, що ще навіть не закуплено і т.д. Також можна було б вести мову про арешт обладнання, яке використовується в процесі цього будівництва, але і тут виникає дуже багато питань.

В законопроекті говориться, що «тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва полягає у тимчасовому позбавленні можливості їх відчуження, користування та розпорядження, з метою припинення адміністративного правопорушення, забезпечення виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, відшкодування заподіяної адміністративним правопорушенням у сфері містобудівної діяльності майнової шкоди громадянинові, підприємству, установі або організації».

Визнання права власності на незавершене будівництво не надає об’єкту статусу нерухомого майна

📌 Мені особисто незрозуміло, яким чином можна арештувати те, що немає навіть чіткого законодавчого визначення.

За відсутності визначення, що таке «об’єкт незаконного (самочинного) будівництва», положення про тимчасовий арешт (в тому вигляді, в якому воно представлено в законопроекті №5877) є мертвою нормою. А якщо все ж ОМС будуть приймати подібні рішення, то наразі я бачу це лише як «новий» засіб тиску навіть на добросовісних забудовників.

⭕  Чинне законодавство України містить достатньо норм та санкцій, щоб притягувати до відповідальності тих, хто будує незаконно, але ці норми не виконуються, контролюючі органи вибірково «закривають очі» на порушення, а тому збільшення штрафів і тимчасовий арешт не вирішать проблем з незаконними будівництвами, а лише (в кращому випадку) несуттєво зменшать кількість самочинних будівництв (і в основному мова буде йти про об’єкти СС1).

Необхідно, щоб покарання було невідворотним для всіх, хто порушує законодавство. Без цього ніякі штрафи та інші санкції не дадуть позитивного результату.

Поруч із цим, я підтримую ініціативу щодо збільшення розміру штрафів за порушення у сфері містобудування, оскільки існуючі штрафи «не стимулюють» багатьох учасників ринку будувати законно.

⭕  Всім, хто вивчав законопроект №5877, варто ознайомитися з Висновком Головного науково-експертного управління 05.10.2021! У Висновку фахово та обґрунтовано викладено зауваження щодо цього законопроекту, і я вважаю, що до другого читання всі зауваження Управління потрібно було б врахувати.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021

«Монетизація» або скасування безоплатної приватизації

03 листопада 2021 року було опубліковано для громадського обговорення проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок».

В пояснювальній записці зазначено, що проектом пропонується змінити механізм безоплатної приватизації земельних ділянок, зокрема, шляхом монетизації права на безоплатну приватизацію, з метою можливості його реалізації кожним громадянином України при здійсненні продажу земельних ділянок державної власності тощо.

На думку розробників, прийняття проекту Закону забезпечить усунення корупційних ризиків та спрощення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок.

❗️ Фактично, вказаним документом запропоновано скасувати безоплатну приватизацію земельних ділянок («статті 118, 119 ЗКУ виключити»)!

Також нормами статті 40 проекту Закону (зміни до Житлового кодексу України) пропонується надавати земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва на умовах оренди, скасовуючи право безоплатної передачі відповідних земельних ділянок або набуття їх у власність за цивільно-правовими угодами.

Разом з тим, нормами статті 41 проекту Закону (зміни до Житлового кодексу України) пропонується виключити норму щодо можливості безоплатної передачі у власність або надання в оренду житлово-будівельних (житлових) та гаражнобудівельних кооперативів, залишивши за ними права виключно набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

⭕ Важливо звернути увагу на той факт, що ідея скасування безоплатної приватизації землі (а також і припинення безоплатної приватизації житла) не нова, і на мою думку з часом вона буде реалізована. Саме тому не варто відкладати приватизацію на майбутнє, а варто скористатися своїм право вже сьогодні.

Матеріал оновлено: Державна регуляторна служба України 09.12.2021 року прийняла рішення про відмову в погодженні проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму безоплатної приватизації земельних ділянок». Отже вказаний документ в поточному вигляді не стане законом.

Вважаю рішення ДРС обґрунтованим. Раджу ознайомити з текстом цього рішення.

🏠  Містобудування в Україні

Юрій БрикайлоDREAMDIM & URBANDATA

Ⓒ 2021